Смотрич Олександер. Ужинок. [Нью-Йорк], 1985

«Смутний ужинок наших мрій…»

Олександер Смотрич. Ужинок / обкладинка Якова Гніздовського.

[Нью-Йорк]: Сучасність, 1985. — 116 с. — (Бібліотека «Пролога» і «Сучасности»; ч. 165). — Library of Congress Catalog Card Number: 85-63334. Місце видання на титульному аркуші не зазначене; за бібліографічними довідниками — Нью-Йорк. Наклад не зазначено. Розмір з примірника не заміряно.

У видавничій м'якій обкладинці з кремового фактурного паперу: на передній палітурці чорний дереворит Якова Гніздовського — соняшник із зав'язаними очима, що плаче над рядами колосся, — назва й ім'я автора виконані цегляно-червоним рукописним шрифтом, унизу видавнича марка «Сучасності». На передній палітурці внизу ліворуч утрата верхнього шару паперу на площі близько 6 × 3 см зі слідами клею від знятої наліпки; така сама утрата з рештками наліпки в нижньому правому куті задньої палітурки. Унизу корінця надриви й дрібні втрати паперу. Обкладинка забруднена, з розсіяними брунатними плямками, кути злегка побиті. Блок міцний, папір усередині чистий, без пожовтіння; краї аркушів нерівно обрізані при оправленні. На титульному аркуші чорний штамп «Рецензійний примірник». На берегах с. 5 і на звороті титулу олівцевий напис латинкою «Rychok». Стан: задовільний.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

«Ужинок» — пізня поетична збірка, укладена циклами: «Баляда», «Марія», «Триптих», «Діряві вірші», «Без назви», «Дванадцять ескізів», «Скупі вірші», «Ще кілька варіяцій». Відкриває книжку «Баляда» — зимова дорога, якою батько везе з міста сина, що вчиться у воєнній школі й комсомолі, і крізь віхолу обом увижається «щось чорне та жахне» з покинутих чернечих келій. Далі тон стишується до чотирирядкових «скупих віршів» про баб, вдів, порожні хати й міські ліхтарі. Критика відзначала, що саме в «Ужинку» метафізичне осмислення існування єднає в Смотрича страдально-земне з потойбічним.

Олександер Смотрич — псевдонім Олександра Івановича Флорука-Флоринського (1922–2011), узятий від подільської річки Смотрич. Народився в Кам'янці-Подільському, був кандидатом у члени Мистецького українського руху, з повоєнних років на еміграції, від 1950-х у Канаді, де жив у містечку Фергус і не належав до жодної партії чи літературної організації. Десятиліттями був відомий лише як прозаїк — автор новелістичних збірок «Ночі» (1947) та «Вони не живуть більше» (1948); вірші почав друкувати аж від 1974 року, випустивши за десятиліття понад десяток тонких книжечок.

Збірка вийшла в серії «Бібліотека Пролога і Сучасности» — видавничій програмі мюнхенсько-нью-йоркського кола журналу «Сучасність». Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985), графік світового рівня, майстер дереворізу; він помер 8 листопада 1985 року, тож ця робота належить до останнього року його життя. Цей примірник має штамп «Рецензійний примірник» — отже, походить із частини накладу, розісланої критикам і редакціям, а не з книгарняного продажу.