Старицький Михайло. Кармелюк: історичний роман. Т. 1–2. [Б. м.], 1948

«А народня творчість робила своє діло… Сплітала з дійсністю казкову фантазію й осявала ореолом слави сумний образ отамана Кармелюка.»

Михайло Старицький. Кармелюк: історичний роман. Том перший; Том другий / обкладинка художника П. Капшученка.

На чужині [б. м.]: Видання Книжкового Товариства «Рух», 1948. — Т. 1: 152 с.; т. 2: 173 с.: портр.

Два томи в оригінальних м'яких видавничих обкладинках роботи П. Капшученка: Кармелюк у кайданах на тлі гір, том перший у червоно-брунатній гамі, том другий — у зелено-фіолетовій, на передніх сторонках великі римські цифри томів; на титулах — медальйон із портретом героя, на задній обкладинці першого тому — видавнича марка з тризубом. Т. 1: краї обкладинки обтріпані, з дрібними втратами паперу біля корінця й по нижньому краю; велика пляма від вологи у верхній частині задньої сторонки, такі самі розводи вгорі останніх аркушів; зовнішні краї окремих аркушів обтріпані, без утрати тексту. Т. 2: обкладинка потемніла по краях, на задній сторонці темна пляма. Повоєнний папір із включеннями, рівномірне пожовтіння, поодинокі цятки; блоки міцні, текст повний. На титульних аркушах обох томів — власницький напис чорнилом «Саляк». Стан: добрий.

Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Роман про Устима Кармелюка (1787–1835) — подільського кріпака з Головчинців, якого панський управитель віддав у солдати і який понад двадцять років водив ватаги проти поміщиків, утікав із Сибіру та з в'язниць і став у народній пам'яті «останнім гайдамакою». Старицький веде героя від панського двору до кам'яної вежі, з якої той чекає на визволення, а завершує книжку тим, як пісні й перекази творили з отамана легенду. Задум спирається на розвідку Ролле і на пісні та перекази, які письменник сам чув від подільських селян, коли в 1870-х — на початку 1880-х років щоліта жив на Поділлі.

Михайло Старицький (1840–1904) — поет, драматург, прозаїк і театральний діяч, один із творців українського професійного театру. Останнє десятиліття життя присвятив історичній прозі; «Разбойника Кармелюка» він написав російською мовою, і роман вийшов друком уже після його смерті. Українським читачам твір відомий у перекладі.

Це видання доби «ді-пі»: замість місця на титулах стоїть лише «На чужині», а видавцем назване Книжкове Товариство «Рух». Таборові книжки друкували на дешевому повоєнному папері невеликими накладами, тож комплект обох томів в оригінальних ілюстрованих обкладинках трапляється нечасто.