Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. Ч. 12 (344). Мюнхен, грудень 1989
«Стоїмо над прірвою, і тому мусимо триматися за руки… Єдність! Єдність! Єдність!» — Володимир Яворівський
Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. Ч. 12 (344), грудень 1989 / головний редактор Тарас Гунчак.
Мюнхен: Українське товариство закордонних студій «Сучасність», 1989. — 320 с.: іл. — Рік видання двадцять дев'ятий. — ISSN 0585-8364.
У твердій палітурці з кремовим покриттям тканинної фактури: на передній палітурці чорним друком назва, дата й номер числа, знак Руху — літери «Рух», вписані в тризуб, — і слова Володимира Яворівського. Палітурки забруднені сірими плямами, найсильніше задня, з дрібними темними цятками; краї й кути потерті, корінець витертий угорі й унизу, біля нижнього лівого кута задньої палітурки невелика потертість покриття. З внутрішнього боку передньої палітурки біля голівки корінця темна пляма. Блок міцний, папір білий і чистий. На передньому форзаці наклеєно графічний екслібрис «Ex libris Вол. Гординського». Стан: добрий.
Число має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Усе грудневе число 1989 року «Сучасність» віддала одній події — Установчому з'їздові Народного руху України за перебудову, що відбувся 8–10 вересня 1989 року в Палаці культури Київського політехнічного інституту й зібрав 1109 делегатів. Тут подано виступи Олеся Гончара, Івана Драча, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Дмитра Павличка, Михайла Гориня, Михайла Брайчевського, Левка Лук'яненка й В'ячеслава Чорновола, а поруч — промову Адама Міхніка від польської «Солідарності» і виступ Леоніда Кравчука, тоді завідувача ідеологічного відділу ЦК Компартії України. Далі йдуть програма і статут Руху, резолюції з'їзду та склад регіональних рад. Більшість текстів передруковано з «Літературної України» та інших київських видань зі збереженням правопису оригіналу.
Журнал виходив щомісяця від 1961 року коштом Українського товариства закордонних студій у Мюнхені. Від 1984 року його редагував історик Тарас Гунчак, професор Ратґерського університету в Ньюарку; число відкривається його нарисом «Незабутні три дні в Києві» — на з'їзд він приїхав на запрошення Івана Драча. Для видання, яке три десятиліття друкувало заборонені в УРСР тексти, це число стало хронікою моменту, коли українська опозиція вперше заговорила легально і з великої трибуни.
Екслібрис на форзаці, ймовірно, належав Володимирові-Євгенові Гординському (1915–1994) — біохімікові, дійсному членові НТШ, братові поета й художника Святослава Гординського. Він жив і похований у Нью-Джерсі, де тоді вже містилася американська редакція «Сучасности».
