Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. Ч. 2. Мюнхен, лютий 1961
Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. Ч. 2, лютий 1961 / редакція: Іван Кошелівець (головний редактор), Богдан Бойчук, Богдан Кравців, Кирило Митрович, Дарія Ребет, Володимир Стахів (суспільно-політична частина).
Мюнхен: Українське товариство закордонних студій, 1961. — Друк: Buchdruckerei und Verlag «Biblos», Мюнхен. Ціна числа за умовами передплати — 2,50 нм. у Німеччині, 0,75 дол. у США й Канаді.
У видавничій м'якій обкладинці з кремового рифленого паперу: на передній обкладинці назва й повний зміст числа, унизу німецькомовна адреса редакції на Karlsplatz. Передня обкладинка з брунатними плямами й розводами в нижній половині та дрібними цятками по всьому полю, краї й корінець потерті; задня обкладинка тонована, з плямою біля правого нижнього краю. Папір блока рівномірно пожовклий, верхні береги частини аркушів нерівні; блок міцний, утрат тексту немає. На передній обкладинці вгорі ліворуч олівцем «75». На титульному аркуші вгорі власницький підпис чорнилом. Стан: добрий.
Число має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
У другому числі «Сучасности» Яків Гніздовський (1915–1985) пише про Никифора — лемківського маляра-самоука з Криниці Єпіфанія Дровняка. Поруч Петро Одарченко згадує, як ніжинські студенти 1920-х років пізнавали українську мову на Горацієвих одах у перекладах Миколи Зерова, а Василь Барка починає есей «Хліборобський Орфей, або клярнетизм» про ранню лірику Павла Тичини. Літературну частину складають поезії Віри Вовк і перша частина повісті Юрія Тарнавського «Шляхи»; окремо подано афоризми Станіслава Єжи Леца зі вступом про польську «фрашку».
Суспільно-політичну частину відкриває стаття Кирила Митровича «Автентичність — ідеал нашої доби». Василь Маркусь розглядає культурну політику в УРСР 1955–1960 років («Українська культура в прокрустовому ложі»), Іван Майстренко — ідеологічний розкол між СРСР і Китаєм, Володимир Стахів — січневі пленуми ЦК КПРС і ЦК КПУ 1961 року. Завершують число рецензії, серед них відгук на англомовну збірку новел Миколи Хвильового в перекладі Юрія Луцького, хронікальні нотатки й листи до редакції.
Журнал виходив щомісяця від січня 1961 року, тож це лише друге його число. «Сучасність» постала на основі «Сучасної України» та «Української літературної газети» і до листопада 1990 року друкувалася в Мюнхені, згодом у Ньюарку й Києві. Першим головним редактором був Іван Кошелівець (1907–1999), який очолював журнал у 1961–1966 роках. Свідомо позапартійна, «Сучасність» ставила українську літературу в контекст західної сучасності й невдовзі стала головним майданчиком, через який еміграція познайомилася з поезією шістдесятників.
