Вагилевич Кость.Триєдинність.Детройт, 1968

Кость Вагилевич. Триєдинність / [обкладинка Едварда Козака].

[Детройт]: видано при допомозі прихильниць і прихильників творчости автора, 1968. — 110, [1] с.

У видавничій м'якій обкладинці зі щільного кремового картону з тисненою фактурою під шкіру: на лицьовій стороні чорним пером виконано назву «Три-єди-ність», ім'я автора й монограму «Е. К.»; задня обкладинка без оформлення. Краї обкладинки жовтувато потемніли, на ній дрібні бурі плямки, найбільше на задній стороні; біля корінця поздовжній згин. Папір блока рівномірно пожовклий, на форзаці й берегах поодинокі темні цяточки; аркуші цілі. Стан: добрий.

Прижиттєве видання, здійснене для прихильників автора. Обкладинку виконав відомий карикатурист і графік Едвард Козак (ЕКО): авторський шрифтовий малюнок із монограмою митця становить мистецький інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Збірка з чотирнадцяти пісень релігійно-філософської лірики, що ґрунтується на Святому Письмі й на «математичній метафізиці» Коші, Ваєрштраса, Рімана та Лобачевського. Відкриває її «Пісня Триєдиному Творцеві», далі йдуть пісні Божественному Учителеві, Святому Духові, Пресвятій Тройці й Богородиці, про бунт у небі, душу і тіло, віру, надію, любов, свобідну волю, богоподібних людей і прозріння. Завершує збірку «Пісня про вікопомні зорі», де духовна тема переходить в історичну: у ній постають гетьмани Виговський, переможець під Конотопом, і Дорошенко. Книжку присвячено молоді «на світанку квантової епохи».

Кость Вагилевич — педагог і поет, уродженець Ясеня на Калущині. 1913 року вступив до австрійської армії, був поранений, потрапив у полон до Москви й Сибіру, а у війні з поляками служив в Українській Галицькій Армії. 1920 року втік до Чехословаччини, навчався в Українському вільному університеті в Празі (1926), де згодом був асистентом педагогіки, а 1930 року здобув докторат з філософії та педагогіки в Карловому університеті. До 1939 року викладав на Закарпатті; після Другої світової війни оселився в Детройті, де видав український буквар і кілька збірок віршів. Архів автора за 1924–1973 роки зберігається в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

У передмові автор розповідає, що вірші читав 29 квітня 1959 року на літературному вечорі в Пластовому Домі в Детройті, де за закликом д-ра Івана Смаля зібрали 400 доларів на видання «Пісень на славу Божу». Книжка вийшла через дев'ять років уже як «Триєдинність», а назву підказав колега автора з Карлового університету. Її логіка спирається на «закон слідування»: з вищих понять випливають нижчі, але не навпаки, тому збірку відкрито найвищим поняттям — піснею Триєдиному Творцеві. Обкладинку виконав Едвард Козак (1902–1992) — карикатурист, графік і видавець сатиричного журналу «Лис Микита»; тут її збудовано з одного шрифтового малюнка.