Войнаренко Остап. З гетьманських часів: спогади самовидця з року 1918. Детройт, 1950
«Як був Гетьман Павло, / То було й добро; / Були коні, корова, / Ще й повна стодола».
Остап Войнаренко. З гетьманських часів: спогади самовидця з року 1918.
Детройт, Миш.: накладом Жіночого Відділу Української Гетьманської Орґанізації, [1950]. — 30, [2] с.: портр. — З друкарні «Америки», Филаделфія, Па., 1950.
У видавничій обкладинці з цупкого кремового паперу, ім'я автора й назва надруковані червоно-брунатною фарбою; брошура зшита двома металевими скобами. Обкладинка рівномірно потемніла, по передній сторонці розсипані дрібні лисячі плямки, у правому верхньому куті світла потертість поверхні паперу; на задній сторонці бурі плями в лівому нижньому куті. Скоби окислилися, на центральному розвороті (с. 16–17) навколо них іржаві сліди. Папір блоку з природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки на останньому чистому аркуші; текст чистий, утрат немає. На задній сторонці обкладинки олівцем позначка «-25.». Стан: добрий.
Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Спогади присвячено «світлій пам'яті» Павла Скоропадського, який помер від ран у квітні 1945 року, і написано як відповідь: у «Вступному слові» автор б'є на сполох, що серед повоєнної скитальщини в Європі знову звеличують тих, хто зруйнував Гетьманську Державу, і кличе ще живих свідків — Дмитра Дорошенка, Лонгина Цегельського, Сергія Шемета, Атанаса Андрієвського — сказати своє слово. Центральна сцена книжки — урочисте відкриття Українського державного університету в Києві восени 1918 року: молебень, який правив протоієрей Василь Липківський, згодом митрополит Української автокефальної церкви; гетьман у супроводі кінних сердюків; грамота ректорові проф. Т. Сушицькому й промова Скоропадського до професорів і студентів, наведена за «Історією України 1917–1923» Дорошенка. Завершують текст народна дражнилка «У вагонах Директорія, під вагонами територія» і вірш Спиридона Черкасенка.
Остап Войнаренко — громадський діяч і мемуарист, очевидець і учасник подій 1917–1920 років: делеґат зі Слобожанщини на Перший Український З'їзд, член Головної Управи «Просвіти», службовець Міністерства народної освіти за УНР і Гетьманату. На еміграції жив у Північній Америці; 1966 року видав ще одне свідчення — «Про самостійність У. Н. Р.» (Вінніпеґ; Лос-Анджелес).
Брошуру видав Жіночий відділ Української Гетьманської Організації в Детройті, а надрукувала філадельфійська друкарня «Америка» — та сама, що випускала однойменну українську газету. Рік стоїть лише на звороті титулу, в рядку друкарні, тому бібліографи подають видання як [1950]. Перед текстом — повносторінковий портрет гетьмана в овальній рамці з написом «Його Світлість Гетьман Павло Скоропадський» і родовим гербом унизу. У «Вступному слові» лишилася промовиста друкарська помилка: автор називає себе учасником подій «з років 1917–1820».
