Височенко А. СССР без маски. Буенос-Айрес, 1951
«Золотої середини тут не має!»
А. Височенко. СССР без маски.
Бс.-Айрес [Буенос-Айрес]: Українське видавництво «Перемога», 1951. — 200 с. — Друк закінчено 30 листопада 1951 року в Talleres Gráficos «Champión», J. V. González 2375, Буенос-Айрес. Адреса видавництва: 25 de Mayo 479. На четвертій сторінці обкладинки іспанський титул: «URSS sin mascara por A. Wysochenko».
У видавничій ілюстрованій обкладинці, друкованій у три фарби: кремлівська вежа з зіркою, полотнище з написом «СССР», різьблена рама дзеркала з орденськими колодками, за нею шереги в'язнів за колючим дротом; слова «без маски» відтворено рукописним накресленням. Папір по всьому блоку рівномірно пожовклий. Обкладинка забруднена, з заломами й дрібними надривами по краях і кутах, надриви у верхній частині корінця, поодинокі плямки на задній сторінці; у верхньому правому куті передньої сторінки олівцева позначка. Блок міцний і повний, аркуші від нього не відстають. На титульному аркуші й на останній сторінці тексту той самий підпис синім чорнилом. Стан: добрий.
Прижиттєве перше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Книжка починається на палубі американського військового пароплава «Генерал Стюарт», що входить у бухту Ріо-де-Жанейро: бразилійські кореспонденти піднімаються на борт і допитують утікачів зі Східної Европи — чи були на засланні, чи сиділи в НКВД, чи ухилялися від служби в червоній армії. Автор відповідає «ні» на все, і далі двадцять шість розділів пояснюють, чому він однаково пішов. Це свідчення зсередини совєтської пропагандистської машини: промова Дмитра Мануїльського перед київським партактивом, фабрикування «радянських патріотів» на замовлення культпропу ЦК, застільні викладки партійців про майбутні війни з Англією та Америкою — і висновок про країни, що одна за одною обертаються на суцільний концентраційний табір.
А. Височенко — псевдонім Олександра Ващенка (1909, Київ — 1974, Курітіба, Бразилія), журналіста й письменника. Від 1929 року працював у пресі, зокрема в «Комсомольской правде», ТАРС, центральних часописах совєтської України та на радіо. Був у червоній армії, брав участь у поході на Польщу, воював на Південно-Західному фронті й у Словаччині. Після війни перебував у таборах ді-пі в Ганновері, 1948 року виїхав до Бразилії, де багато років був кореспондентом «Свободи». Друга його книжка — «На генеральній лінії» (Париж, 1960).
Українське видавництво «Перемога» діяло в Буенос-Айресі, друкувало в аргентинських друкарнях і працювало на тамтешню повоєнну українську громаду. Наступного, 1952 року текст перевидали у Вінніпезі, тож буенос-айреський друк — перший. Південноамериканські українські наклади цієї доби були малі й до європейських збірок майже не потрапляли.
