В ЕПІДЕМІЧНОМУ БАРАЦІ: НАРИС. 1922 ПІДМОГИЛЬНИЙ ВАЛЕР’ЯН

В ЕПІДЕМІЧНОМУ БАРАЦІ: НАРИС. 1922
ПІДМОГИЛЬНИЙ ВАЛЕР’ЯН
Київ — Ляйпціґ: Українська накладня; Друк. К. Г. Редера. — 38 [2] с. — 18,5 × 12,5 см (орієнтовно).
В оригінальній видавничій обкладинці. Серія «Загальна Бібліотека», № 162. Незначні потертості, забруднення та характерні плями від вологи (фоксинги), що не заважають читанню тексту.
Видання містить розлогу передмову (с. 3–4) Василя Верниволі (справжнє ім’я — Сімович Василь Іванович), видатного українського мовознавця та філолога. У передмові автор аналізує творчість тоді ще молодого Валер’яна Підмогильного, порівнюючи його стиль із психологізмом А. Чехова та лаконічністю В. Стефаника.
Книга має значну історико-культурну цінність як прижиттєве видання одного з найвидатніших представників «Розстріляного відродження». Становить колекційний інтерес для бібліофілів. Бібліографічна рідкість.

ІНФОРМАЦІЯ
«В епідемічному бараці» — один із ранніх психологічних нарисів Валер’яна Підмогильного, вперше опублікований у збірці «В епідемічному бараці» (1920) в Катеринославі. Твір присвячений темі людської гідності, професійного обов’язку та екзистенційного вибору в межових умовах лікарняного барака під час епідемії.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937)
Видатний український письменник-модерніст, перекладач, один із найяскравіших представників покоління «Розстріляного відродження». Автор першого в українській літературі інтелектуального урбаністичного роману «Місто». Був майстром психологічного аналізу, зосереджуючись на внутрішніх конфліктах особистості в пореволюційну добу. Репресований і розстріляний радянською владою в урочищі Сандармох у 1937 році.