Бойчук Богдан. Земля була пустошня = The Earth Was Void: поема. Нью-Йорк, 1959
«…іде по зранених полях / і розсипає, як коралі, / краплі, що були життям.»
Богдан Бойчук. Земля була пустошня: поема = The Earth Was Void: a poem / обкладинка роботи Л. Гуцалюка.
Ню Йорк: В-во Української Студентської Громади в Ню Йорку = Ukrainian Students Association of New York, 1959. — Текст українською мовою, паралельний титул англійською.
У видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу з фактурою деревного волокна: ім'я автора, назва й підзаголовок синім друком у манері дереворизу — рублені літери в рамках, розділені колами-розетками. Розділи поеми відкриваються шмуцтитулами з цифрами, оформленими в тій самій манері. Потертості й поверхневі втрати паперу вздовж корінця на передній сторонці, коричнева пляма біля верхнього краю й дрібні плямки на задній сторонці, легкі забруднення, потерті кути. Блок міцний, сторінки чисті, без написів і печаток. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Любослава Гуцалюка становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Назву поеми взято дослівно з другого вірша Книги Буття в перекладі Івана Огієнка: «Земля ж була пуста і пустошня». Це велика поема вільним віршем, з ламаними рядками й наскрізним образом зраненої, спаленої землі. Епіграфи з Е. Е. Каммінґса та Євгена Маланюка ставлять її між американським модернізмом і еміграційною лірикою, а наприкінці тексту прямо названо «тридцять третій рік».
Богдан Бойчук (1927–2017) — поет, прозаїк, драматург і перекладач, один із засновників Нью-Йоркської групи. Народився в Бертниках на Бучаччині, 1944 року потрапив на примусові роботи до Німеччини, після війни жив у таборі ді-пі в Ашаффенбурзі, 1949-го переїхав до Нью-Йорка, де здобув освіту з електроніки й до 1992 року працював інженером. Співредагував річник «Нові поезії» (1959–1971), у 1961–1973 роках вів літературний відділ «Сучасности», у 1990-х співзаснував київський «Світо-Вид». «Земля була пустошня» — його друга книжка після збірки «Час болю» (1957); вона вийшла того самого року, що й перше число «Нових поезій».
Видання здійснила Українська Студентська Громада в Нью-Йорку. Обкладинку виконав Любослав Гуцалюк (1923–2003) — львів'янин, учень Едварда Козака в Берхтесґадені, випускник нью-йоркської Cooper Union, живописець і графік, який згодом ділив життя між Нью-Йорком і Парижем. Шрифтова композиція обкладинки, стилізована під дереворит, перегукується з тими самими цифрами-шмуцтитулами всередині книжки, тож оформлення читається як цілісний задум.
