Бучач і Бучаччина: історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк [та ін.], 1972

«Цим вони зберегли від затрати ту правду, що її окупант на рідних землях промовчує або подає в неправдивому світлі».

Бучач і Бучаччина: історично-мемуарний збірник / редакційна колеґія: Михайло Островерха — головний редактор, Степан Шипилявий — координатор, Роман Барановський, Іван Бобик, Іван Боднарук, Петро Рогатинський; обкладинка Володимира Пилишенка; карта Бучацького повіту В. Кубійовича і А. Жуковського.

Ню Йорк; Лондон; Париж; Сидней; Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, Комісія реґіональних дослідів і публікацій, 1972. — 943 с.: іл., карти + 1 складана карта. — (Український архів; т. XXVII). — 25 см. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні. Паралельний англомовний титул: The City of Butchach and Its Region.

У видавничій оправі з червоного ледерину; на передній палітурці тиснення білою фольгою — бучацька ратуша, герб міста й назва «Бучаччина»; задня палітурка без оформлення. До тому вкладено складану кольорову «Карту Бучацького повіту» (М 1:150 000) і машинописний лист Видавничого комітету «Бучаччина» з Рочестера від 19 вересня 1975 року за підписами голови Михайла Крижанівського й секретаря Володимира Колцьо. На палітурках поодинокі темні цятки, на берегах кількох сторінок дрібні плямки, на полі титульного аркуша олівцева позначка. Блок міцний, папір чистий. Стан: дуже добрий.

Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Між сторінками примірника збереглася «записка-заклик» видавців, датована 19 вересня 1975 року. Комітет пояснює землякам, що від укладення угоди з друкарнею ціни у світі різко зросли й на розрахунок бракує близько семи тисяч доларів, тож просить відворотною поштою надіслати додатковий «щедрий даток». Це документ того, як постав том: на титулі 1972 рік, переднє слово підписане 28 грудня 1972-го, а книжку, оплачену пожертвами бучачан, ще й 1975 року розсилали з таким листом усередині.

Збірник охоплює історію краю від городищ і печерних монастирів княжої доби до XX століття: нариси про місто й села повіту, школи й церкви, спогади про таємний Пласт у бучацькій гімназії, розвідки про заробітчанську та політичну еміграцію до Аргентини, Бразилії й Боснії. Окремо подано меценатів і передплатників, рахункове звідомлення, пояснення старих і місцевих слів, показники імен і світлин та англомовне резюме Василя Лева. Редакція свідомо зберегла говірку Бучаччини — у передньому слові нагадано, що з цього краю вийшов етнограф Володимир Гнатюк.

Головний редактор Михайло Островерха (1897–1979) — уродженець Бучача, доброволець Легіону УСС, журналіст і перекладач, від 1948 року в США. Том вийшов як XXVII випуск «Українського архіву» Комісії реґіональних дослідів і публікацій НТШ, з емблемою сторіччя Товариства (1873–1973), і надрукований у Лондоні. Кольорову карту повіту для нього виконали Володимир Кубійович і Аркадій Жуковський.