Чебанюк Олена. Українське Різдво. Львів, [2026]

ПЕРЕДПРОДАЖ. Книжка зараз друкується. Замовлення приймаємо вже, відправляємо з 1 грудня 2026 року.

«Іде кутя на покуття… квок, квок, квок!»

Олена Чебанюк. Українське Різдво.

Львів: Локальна історія, [2026]. — Іл., фото.

Нове видання. Тверда оправа квадратного формату, темно-синя, з фактурою полотна: золоті восьмипроменеві зірки, назва й ім'я авторки на передній палітурці й корінці; в овальному медальйоні — жінка в білій намітці й коралях із немовлям на руках. Сторінки з кольоровими колажами, архівними світлинами в орнаментальних рамках і цитатами з польових записів.

ІНФОРМАЦІЯ

На Галичині для кожної тварини окремо пекли з борошна «кулядки» завбільшки з волоський горіх, а на Поділлі печиво для худоби пекли першим серед усіх хлібів — у формі пташок-«голубашиків». З таких подробиць складено книжку: тринадцять розділів ведуть від підготовки, декору й трапези через Святий вечір, культ предків, ворожіння, колядування й вертеп до другого дня Різдва і завершуються «Тяглістю традиції». Звичаї подано з регіональними відмінами й записами з сіл — як-от запис Софії Терещенкової 1926 року з Попівки на Черкащині, де господиня, несучи кутю на покуть, тричі «квокала», щоб водилися курчата.

Олена Чебанюк — кандидатка філологічних наук, дослідниця фольклору, постійна авторка «Локальної історії», де пише про календарну обрядовість: Маланку на Півдні, ворожіння, гаївки, Петрівський піст.

Книжку зроблено як альбом. Тут молодиця зі Славського 1936–1937 років на світлині Юрія Сітницького, гуцульська родина з Жаб'єго 1920-х у знімку Генрика Поддембського, колядники з Мармарощини з Музею етнографії та художнього промислу, вертеп із села Березне на Рівненщині 1930-х років. Поруч — «Колядки» Миколи Пимоненка, викрадені росіянами з Херсонського художнього музею, і сучасний вертеп, учасники якого вбрали костюми Царя, Ангела, Смерті й Чорта поверх військових одностроїв.