Донцов Дмитро. Дух нашої давнини. Мюнхен; Монреаль, 1951
«Плоть нічтоже, дух животворить…» — Сковорода
Др. Дмитро Донцов. Дух нашої давнини = The Spirit of Our Past = Der Geist unserer Vergangenheit / віньєта Н. Ґеркен-Русової. — Друге видання.
Мюнхен; Монреаль: заходами прихильників автора, 1951. — 338 с. — (Серія «Життя і чин»; ч. 2). — Друк: Mittelbayerische Zeitung, Regensburg. — Друковано 3 500 примірників. Паралельні назви англійською та німецькою мовами подано на звороті переднього титулу. Розміри звірити з примірником.
В оригінальній видавничій обкладинці з віньєтою Наталії Ґеркен-Русової: чорний друк на цеглясто-жовтому папері — рамка, назва, п'ятибанна церква у полум'ї, розгорнута книга з написами «мудрість, благородність, мужність», корона й шабля, внизу стрічка «традиціоналізм» і монограма художниці. Задня обкладинка без оформлення. Обкладинка потерта, з численними заломами, надривами й утратами паперу по краях і кутах, корінець потертий; на звороті переднього боку слід від наліпки, по правому краю задньої обкладинки надриви з дрібними втратами. Папір рівномірно пожовклий; надриви у верхніх кутах окремих аркушів, зокрема титульного, без утрати тексту. Блок міцний. На титульному аркуші власницький підпис зеленим чорнилом, читається неповно. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Питання, з якого починається книга, Донцов позичив у козацького літописця Самійла Величка: із яких причин і через кого спустошена земля наша. Відповідь він шукає не в географії й не в «несвідомості» народу, а у виродженні провідної верстви: перша частина розглядає основну причину упадку народів і докоряє демократичній «верхівці», яка принесла з собою традиції нижчої підвладної верстви; друга — «Устрій князівсько-дружинницької й козацької доби» — реконструює мораль лицарської касти, спираючись на Величка, Сковороду, Котляревського і Шевченка. Завершує виклад формула, винесена й на титул: плоть нічтоже, Дух животворить. Наприкінці — розділ «Найважніша література» з посиланнями до кожної частини.
Дмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і політичний мислитель, у 1922–1939 роках редактор львівського «Літературно-наукового вістника», згодом «Вістника». Від 1939 року на еміграції, від 1947-го в Канаді, у Монреалі. «Дух нашої давнини» належить до пізнього, традиціоналістського періоду його письма, коли центром думки стає не програма, а тип людини.
Перше видання вийшло в Празі 1944 року у видавництві Юрія Тищенка обсягом 272 сторінки, теж із обкладинкою Ґеркен-Русової. Друге, це, надруковано 1951 року «заходами прихильників автора» під подвійною адресою Мюнхен — Монреаль, у реґенсбурзькій друкарні Mittelbayerische Zeitung. У «Дописці до 2-го видання», датованій квітнем 1950 року, Донцов пише, що з огляду на невідповідні часи випускає книгу скороченою; частина пізніших передруків, навпаки, зазначає в мюнхенському тексті авторські вставки — розбіжність не з'ясована. Наталія Ґеркен-Русова (1897–1989) — сценографиня й графік, учениця Георгія Нарбута, Михайла Бойчука і Василя Кричевського, з 1923 року на еміграції, випускниця паризької Академії декоративних мистецтв.