Гординський Святослав. І переливи барв, і динамічність ліній…: вірші і поеми. Львів, 1990
Святослав Гординський. І переливи барв, і динамічність ліній…: вірші і поеми / упорядкування, вступна стаття Володимира Лучука; редактор М. С. Білан; художник Б. Р. Пікулицький.
Львів: «Каменяр», 1990. — Іл., 8 арк. кольор. іл. — Формат 70 × 100/32. — Наклад 6000 прим. — ISBN 5-7745-0213-9. Друк Львівської книжкової фабрики «Атлас». Підписано до друку 25.10.1990. Ціна 1 крб. 20 к.
У м'якій видавничій обкладинці: на передній — репродукція гуаші Гординського «Арабка» (1930-ті) на чорному тлі, на задній — графічна композиція білим по чорному на дрібній сітці, з друкованою ціною. Обкладинка з потертостями й світлими цятками-забрудненнями на чорному тлі, витертості по краях; корінець потертий, унизу втрата фрагмента покриття корінця; на задній обкладинці дрібна синя риска. Блок міцний, внутрішньо чистий, папір із легким природним пожовтінням. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Перша за кілька десятиліть книжка Святослава Гординського, видана на батьківщині: поет, якого львівські читачі знали з довоєнних збірок, повертається до них 1990 року, за три роки до смерті. До вибраного увійшли вірші зі збірок «Барви і лінії» (1933), «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), цикли воєнних років «Перший вал» і «Сурми днів» (1941), «Вибрані поезії» (1944), поеми «Сновидів», «Легенди гір», «Сім літ» і переспів «Слова про Ігорів похід». Поруч — паризька лірика початку 1930-х, писана в кав'ярнях Монпарнасу.
Святослав Гординський (1906–1993) — поет, перекладач, маляр і мистецтвознавець, дійсний член НТШ. Народився в Коломиї в родині літературознавця Ярослава Гординського, вчився в мистецькій школі Олекси Новаківського, у Берлінській академії мистецтв, у паризькій Академії Жюліана та в «Модерній академії» Фернана Леже. У 1930-х — одна з центральних постатей львівського мистецького життя; після війни на еміграції, у США, де став провідним дослідником української ікони й церковного мистецтва.
Книжка водночас є невеликим альбомом Гординського-маляра. Фронтиспис відтворює автопортрет «Я і безконечність» (1960); на кольорових вклейках — «Козак Мамай» (1928), «Космацький мотив» (1930), «Гуцулка. Студія» (1932), «Море» й «Пейзаж з Марокко» 1930-х, переважно з приватних львівських збірок. Окремо подано світлини 1930-х років: поет із дружиною Глорією (Мирославою з Чапельських), родинне фото 1931 року, будинок Гординських у Львові. Вступна стаття Володимира Лучука має назву «Святослав Гординський повертається додому». Видання вийшло на зламі епох, ще з радянським колофоном російською мовою.
