Гуменна Докія. Минуле пливе в прийдешнє: розповідь про Трипілля. Нью-Йорк, 1978
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«Питаєте, чому я взялася за цю повість? Бо я обурена.»
Докія Гуменна. Минуле пливе в прийдешнє: розповідь про Трипілля = The Past Is Flowing into the Future: a Tale of Trypillya.
Нью-Йорк: Видання Української Вільної Академії Наук у США, 1978. — 384 с.: іл. — (З нашого минулого). — Бібліографія: с. 333–342. — Library of Congress Catalog Card Number 77-93116.
У видавничій оправі зі сріблястої фактурної тканини: на передній палітурці червоним друком — збільшений фрагмент розписної трипільської посудини з Кадіївців і рукописна назва. Задня палітурка без оформлення. Сліди від знятих наліпок унизу передньої і задньої палітурок біля корінця, витертості й потемніння тканини по корінцю, біла потертість у нижній частині корінця, дрібні темні цятки й подряпини на задній палітурці. Обріз пожовтів, папір блока світлий, блок міцний, утрат немає. На шмуцтитулі — підпис авторки синім чорнилом; на березі с. 5 кульковою ручкою напис «Микола Kurczak 6/1/03». Стан: добрий.
Прижиттєве видання з автографом авторки. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Книжку відкриває розділ «Святе обурення»: Гуменна пише, що «трипільська культура» стала жартівливим синонімом сивої давнини, якої ніхто не розуміє, — і береться пояснити, що це було насправді. Оповідь іде від розмальованого черепка, який Вікентій Хвойка підняв на полі біля Трипілля, і першого повідомлення про розкопки в «Киевской старине» 1899 року — через житла Коломийщини, печі, ритуальні горщики й сюжети розписного посуду — до образів Діви-мисливиці, Маланки й Дерева життя, які авторка простежує аж до живих українських обрядів. Наукову основу складають бібліографія і список ілюстрацій із точними покликаннями на Т. Пассек, Е. Штерна й О. Кандибу.
Докія Гуменна (1904–1996) — прозаїкиня з Жашкова, у 1920-х членкиня «Плугу», звідки її виключили після нарисів про сільські комуни. Від воєнних років на еміграції, з кінця 1940-х жила в Нью-Йорку. Трипілля було її наскрізною темою: повість «Велике Цабе» (1952), казка-есей «Благослови, мати!» (1966), згодом «Небесний змій» (1982).
Видала книжку Українська Вільна Академія Наук у США в серії «З нашого минулого», з паралельним англійським титулом. Обкладинку й ілюстрації в тексті виконано за археологічними джерелами: на палітурці — фрагмент кераміки з Кадіївців на Поділлі за таблицею Т. Пассек 1935 року. Примірник підписаний авторкою.
