Іванина Нестор. Залізні роки: спомини 1914–1922. Львів, 1937
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«Як можна бути в воєнному полоні у свого власного народу?»
Нестор Іванина. Залізні роки: спомини 1914–1922 / з передмовою Евгена Яворівського; обгортка рисунку Едварда Козака.
Львів: видавець Іван Тиктор, 1937. — 132 с., портр. — («Українська Бібліотека»; ч. 59). — Друк. Медицький—Тиктор, Львів, Бляхарська 9. Наклад 5000 прим.
У пізнішій власницькій напівполотняній оправі: корінець і кути із синього полотна, палітурки криті мармурованим папером у брунатно-чорних тонах, на корінці золотим тисненням назва й ім'я автора. Передню видавничу обгортку роботи Едварда Козака вплетено в оправу. Мармурований папір палітурок потертий, з облущеннями верхнього шару по краях і кутах; полотняні кути витерті, на кінцях корінця полотно розтріпане до основи. Краї обгортки з дрібними надривами й потертостями. Папір рівномірно пожовклий, з плямками й розводами від вологи (найпомітніша пляма — вгорі с. 8), відбитками пальців на берегах і потемнінням внутрішнього поля титульного аркуша. Блок міцний. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обгортка Едварда Козака становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Світова війна провела галицького гімназиста крізь усі фронти доби — і він записав це від першого дня. Оповідь починається 4 серпня 1914 року, коли в рідному селі автора Карові на Равщині оголосили мобілізацію. Восени 1915-го його самого взяли до 89-го полку піхоти в Ряшеві; далі — фронт і російський полон, служба у Всеросійському союзі міст у Києві, де 1917 року він купує в українській книгарні колишнього видавництва «Київської старини» перші українські книжки й гірко дивується, що полонені чехи мають більше волі, ніж українець на власній землі. Потім — революція, тиф у тернопільському шпиталі взимку 1920-го, повернення додому 22 жовтня 1922 року. Особисте автор перемежовує стислими оглядами подій — від умов Версальського й Сен-Жерменського миру до рішення Ради амбасадорів 1923 року, яким, за його словами, «наша визвольна війна й всі наші змагання закінчились невдачею». Сучасні історики й досі покликаються на ці спогади, зокрема на розповідь про розвідника Семена Короля.
Нестор Іванина (нар. 1894) походив із бідної селянської родини з Карова біля Угнова. На фронт його забрали з гімназії; після полону він учився в Києві, а 1923 року, як пише сам, виїхав на студії до Берлінського університету. У польському Львові 1930-х роботи історика не знайшов; за переказами односельців, гонорар за «Залізні роки» вклав у сільську крамничку, а за радянської влади вчителював математики в селах Волині.
Книжка вийшла в листопаді 1937 року як ч. 59 «Української Бібліотеки» — щомісячної серії, яку концерн Івана Тиктора «Українська Преса» випускав у 1933–1939 роках. Обгортку намалював Едвард Козак (1902–1992): силует гармати серед колючого дроту на тлі помаранчевих променів вибухів. Власник примірника зберіг обгортку, переплітаючи книжку в полотно, а палітурник витиснув на корінці «О. Іванина» замість «Н. Іванина».
