Керницький Іван. Перелетні птахи: веселі історії 1942—1952. Нью-Йорк, 1952

«…вщент зруйнували наше Празьке Видавництво, і тільки тепер, на вільній землі Вашінґтона пробуємо ми знову відновити й розбудувати його».

Іван Керницький. Перелетні птахи: довші та коротші, менше й більше веселі історії, в краю, на скитальщині і на гостинній землі Вашінґтона написані (1942—1952) / обкладинка і віньєти Миколи Бутовича.

Ню Йорк: Видавництво Юрія Тищенка, 1952. — 132 с.: іл. — (Літературна Бібліотека «ЮТ»; ч. 6). — 21 × 14,5 см. — Друк «Свобода», 81-83 Гренд ст., Джерзі Ситі, Н. Дж. — Наклад 3 000 примірників. Ціна на задній обкладинці 1,50 дол.

У видавничій обкладинці з кремового паперу: синє тло, силует нью-йоркських хмарочосів, чайки й подружжя переселенців із клунком і валізами, унизу підпис художника. Обкладинка рівномірно потемніла, з потертостями й заломами по краях, обтріпаними кутами й дрібними надривами вгорі корінця; на задній сторонці бурі розводи від вологи та поодинокі забруднення. Блок міцний, аркуші повні, папір пожовклий по берегах, текст чистий. Кожен розділ відкривається рисованим шмуцтитулом із віньєткою, підписаною монограмою «МБ». На титульному аркуші вгорі синім чорнилом позначка, нижче дарчий напис чорнилом у два рядки: «До Пластової бібліотеки „Лісові чорти“»; там само й на сторінці змісту червоний штамп «Пластова Бібліотека в Ню Йорку». Стан: добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Миколи Бутовича становить самостійний мистецький інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Книжка складається з трьох розділів — це три відтинки одного шляху. «Рідними обніжками» лишається в галицькому селі, де сварка солтиса з управителем школи за ключ від дровітні виростає до конфлікту історичного маштабу («Резиґнація пана Кораби», «Дерби в селі Закамарках»). «Переселення з перешкодами» — це табори ді-пі, черги й чекання на візу («Слідами чумака Мамая», «Ревний листоноша», «Останній романтик»). «На землі Вашінґтона» — перші американські роки з мовою новоприбулих («Засейфували», «Нарікайли», «Нарешті віддячились!»). Про втрату дому тут написано як гумореску, і саме цей тон вирізняє книжку серед еміграційної прози.

Іван Керницький (1913—1984), знаний читачам за псевдонімом Ікер, народився в селі Суходіл на Бібреччині; у 1933—1939 роках працював у концерні «Українська преса» Івана Тиктора у Львові, а на еміграції став багаторічним фейлетоністом нью-йоркської «Свободи» — у друкарні якої надруковано й цю книжку.

Том відкриває американський період серії «Літературна Бібліотека „ЮТ“», започаткованої Юрієм Тищенком ще в Празі 1941 року: там устигли вийти п'ять назв — «Тарас Бульба» Гоголя, «Кобзар» Шевченка, «Каравели» Юрія Клена, «Моя весна» і «Вересень» Івана Ірлявського, — а празьке видавництво знищила війна. Юрій Тищенко (1880—1953), засновник київських «Дзвону» й «Лану», видавець Грушевського й Винниченка, помер у Нью-Йорку наступного року. Обкладинку й віньєти дав Микола Бутович (1895—1961) — оформлювач «Волині» Уласа Самчука та «Історії українського війська».