Хасевич Ніл. Графіка. Луцьк, 1992
Ніл Хасевич. Графіка.
Луцьк: Волинський обласний краєзнавчий музей, 1992. — 32 с.: іл. — 21 × 14,5 см. — Друк: Laser-Graf, Люблін.
У видавничій м'якій обкладинці із сірого фактурного паперу, ім'я автора й назва надруковані золотаво-оливковою фарбою; зшито двома скобами. Репродукції вміщено лише на непарних сторінках, парні лишено чистими. На передній обкладинці темна пляма вгорі посередині, слід від вологи ліворуч біля імені автора, дрібні цятки й потертість паперу біля нижнього правого краю; обидві плями проступили на зворот обкладинки. Задня обкладинка з поодинокими цятками. Блок міцний, сторінки чисті. Стан: добрий.
Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Каталог відтворює тринадцять робіт, які Хасевич створив у повстанському підпіллі й які Служба безпеки України передала Волинському обласному краєзнавчому музеєві в липні 1992 року, менш ніж через рік після проголошення незалежності. Тут сюжетні дереворити й ксилографії «Ми стали волі на сторожі», «До зброї», «Воїн з автоматом», «Олесь», «Портрет воїна», два малюнки гуашшю й тушшю «До спогадів» і чотири бофони — квитки на бойовий фонд ОУН вартістю 20 і 50 крб та УПА вартістю 100 і 500 крб. За переліком робіт, кілька гравюр 1945 року відбито на цигарковому папері, одну — кольоровим дереворитом.
Ніл Хасевич (1905–1952) — графік і маляр із Волині. Підлітком потрапив під потяг і втратив ногу, закінчив Варшавську академію мистецтв, став співзасновником гуртка українських митців «Спокій». У підпіллі ОУН і УПА під псевдом Бей-Зот створював бофони, відзнаки, листівки й печатки; його дереворити, переправлені на Захід, вийшли в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА». Загинув 4 березня 1952 року в бою з підрозділом МДБ біля села Сухівці на Рівненщині.
Книжку підготував музей у Луцьку, а надрукувала люблінська друкарня Laser-Graf за сприяння Державного музею на Майданку. Вступна довідка містить помилку: смерть митця датовано 1944 роком, хоча в самому переліку стоять роботи 1945 і 1946 років. У колофоні назву подано російською — «Графика».
