Кошелівець Іван. Микола Скрипник. Мюнхен, 1972
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«Мою голову покажеш народові: вона варта цього». Дантон, кладучи голову під ніж гільйотини.
Іван Кошелівець. Микола Скрипник / обкладинка Якова Гніздовського.
Мюнхен: видавництво «Сучасність», 1972. — 343, [4] с.: іл. — 17 × 12 см. Друк: Logos GmbH, Мюнхен.
У видавничій обкладинці зі щільного білого паперу — рукописний шрифт Якова Гніздовського синім і червоним. Горішній край обкладинки підклеєно скотчем, у нижньому лівому куті бурі плями; на першому чистому аркуші й титулі — розлив вологи у верхній частині сторінки. На звороті першого аркуша наклеєно екслібрис «Вол. Гординського» зі стилізованим міським краєвидом і гербовим картушем. Стан: добрий.
Прижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.
ІНФОРМАЦІЯ
Одна з перших ґрунтовних політичних біографій Миколи Скрипника, написана без «ортодоксально-ленінського» ореолу, крізь який про нього майже не згадували в СРСР. Передне слово відкриває епіграф із Сімони Вейль про небезпеку заперечення минулого й прямо апелює до тогочасної полеміки навколо книжки Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Виклад веде від грудня 1917 року, коли Скрипник за особистим дорученням Леніна вирушив до Харкова, крізь роки в ЧК і Наркомюсті, розбудову політики українізації та власну теорію національного питання — до розриву зі Сталіним і самогубства 1933 року після звинувачення у «націонал-ухилі»: цей злам автор називає «гріхопадінням націонал-утопіста». У додатках — автобіографія самого Скрипника, постанова колегії Наркомосу, розлога бібліографія та покажчик імен; на вклейці — портрет Скрипника роботи Анатоля Петрицького (1930–31).
Іван Кошелівець (1907, с. Велика Кошелівка на Чернігівщині — 1999, Мюнхен) — літературознавець і критик, дійсний член НТШ та УВАН, почесний доктор Українського вільного університету в Мюнхені. Закінчив Ніжинський інститут народної освіти (1930), з 1947 року — серед повоєнних біженців у Мюнхені; головний редактор «Української літературної газети» (1955–1960) і журналу «Сучасність» (1961–1966, 1976–1977, 1983–1984).
Книжку випустила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української еміграції; за оголошенням самого видавництва вона мала 344 сторінки друку. Обкладинку оформив Яків Гніздовський (1915–1985); сам Микола Скрипник (1872–1933) з 1927 року очолював Наркомос УСРР, а 1933-го, вже заступником голови Раднаркому, наклав на себе руки після звинувачення в «націонал-ухилі». 1974 року Кошелівець підготував до цієї студії пару — збірку «Скрипник Микола. Статті й промови з національного питання» з ключовими текстами самого Скрипника. Наклеєний екслібрис засвідчує, що цей примірник пройшов через приватну книгозбірню.
