Кравчук Михайло.Пісня над піснями: переклад із грецької мови з поясненнями.Львів, 1936

Пісня над піснями: переклад із грецької мови з поясненнями / зладив о. Михайло Кравчук.

Львів, 1936. — (Бібліотека «Дзвонів»; ч. 13). Друкарня «Бібльос», Львів, вул. Японська, 7. Поздовжній формат.

У твердій оправі, обтягнутій темно-фіолетовим матеріалом із фактурою шкіри: по краях тиснена рамка з рослинним орнаментом, посередині нотний стан із прикрасою, назва й ім'я перекладача — золотим тисненням; задня палітурка без оформлення. На палітурках дрібні світлі цятки, на задній — світлі потертості біля лівого нижнього кута. Папір рівномірно пожовклий; на шмуцтитулі й титулі дрібні жовто-коричневі плямки, на шмуцтитулі також жовтувата пляма в нижньому правому куті. Стан: добрий.

Прижиттєве видання перекладача. Книга має історико-культурну цінність як свідчення біблійної перекладацької традиції Галичини 1930-х років.

ІНФОРМАЦІЯ

Віршований переклад Пісні над піснями з грецького тексту Септуаґінти, зроблений греко-католицьким священиком Михайлом Кравчуком і виданий у Львові 1936 року в серії журналу «Дзвони». Основою слугувало видання Септуаґінти, здійснене А. Ральфсом. Вірші пронумеровано так, як у церковнослов'янському тексті, а промовців позначено за особами: Суламіта, Соломон, єрусалимські дочки, весільні гості, бояри-дружинники. Текст поділено на шість уривків, виноски пояснюють реалії старозавітного побуту, а у вступі Пісню потрактовано і як оспівування людського кохання, і, услід за більшістю католицьких ексеґетів, як образ любові Бога до людини.

Михайло Кравчук (1890–1972) — церковний діяч УГКЦ і перекладач. Народився в селі Довгий Войнилів на Калущині; 1918 року митрополит Андрей Шептицький висвятив його на священика. Учителював у Долині, від 1919 року був духівником Української Галицької Армії. З грецького тексту переклав чотири Євангелія (Львів, 1934), «Голосіння пророка Єремії» (Жовква, 1938) і Книгу Псалмів (Рим, 1966), перекладав також «Слово о полку Ігоревім». У 1946–1949 роках перебував у таборі для переміщених осіб у Міттенвальді, звідки виїхав до США; помер у Ньюарку.

Книжка вийшла числом 13 у «Бібліотеці „Дзвонів“» — серії при львівському літературно-науковому журналі «Дзвони» (1931–1939), який виходив за фінансової підтримки митрополита Андрея Шептицького; редколегію очолював Йосиф Сліпий, відповідальним редактором був П.-М. Ісаїв. У серії побачило світ понад тридцять книжок, серед них «Волинь» Уласа Самчука та «Книга Лева» Богдана-Ігоря Антонича. Друк дозволено Греко-католицьким митрополичим ординаріятом 2 листопада 1935 року (ч. 10116/К).