Київ. Андріївська церква: поштова листівка. [Санкт-Петербург], [після 1904]

Кіевъ. Андреевская церковь: відкрите письмо з репродукцією акварелі.

[Санкт-Петербург]: видання в користь Общини св. Євгенії Червоного Хреста, [після 1904]. — Кольорова репродукція акварелі, друк в одну фарбу на звороті. — 14 × 9 см.

Односторонній кольоровий друк: Андріївська церква над зарослою деревами кручею, унизу ліворуч друкована назва «Кіевъ. Андреевская церковь», у правому нижньому куті зображення — підпис художника. Зворот у зеленому друку: емблема з імператорською короною й червоним хрестом та написом «Въ пользу Общины Св. Евгеніи», заголовки «Открытое письмо / Carte Postale», рамка для марки, розділені місця для письма й для адреси. Картон рівномірно потемнілий, поодинокі руді плямки на берегах, легке забруднення країв, кути притуплені; під друкованою назвою на лицевому боці — блідий синій відбиток чужого письма. Листівка чиста: без написів, без марки, пошти не проходила. Стан: добрий.

Листівка має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Андріївська церква — найупізнаваніший силует старого Києва: храм, зведений у 1747–1762 роках за проєктом Бартоломео Растреллі під наглядом Івана Мічуріна, поставлено на краю кручі так, що він читається згори над Подолом з будь-якої точки. Тут його показано саме так, як бачив той, хто підіймався знизу: баня й чотири бічні верхи виступають над масою зелені, а праворуч від храму ледь помітні дахи садиб. Репродукція зберігає навіть нерівний край акварельного заливання — видавець свідомо подавав малюнок як малюнок, а не як фотографію.

Община святої Євгенії — благодійна організація Червоного Хреста, заснована 1893 року в Петербурзі для допомоги сестрам милосердя. Видавничу справу вона почала 1896 року, а навесні 1898-го випустила перші художні відкриті листи з акварелей Миколи Каразіна. Згодом для неї малювали майстри «Мира искусства» — Олександр Бенуа, Євген Лансере, Іван Білібін, Георгій Нарбут, Мстислав Добужинський, Сергій Чехонін, киянин Степан Яремич; видових листівок вийшло близько трьох тисяч сюжетів більш ніж із двохсот місцевостей імперії, і саме продаж цих карток утримував общинні притулки й лікарні.

Зворот цього примірника вже поділено на місце для письма й місце для адреси: писати на адресному боці в Російській імперії дозволили 1904 року, отже, листівку надруковано не раніше. Київські сюжети Общини трапляються рідше за петербурзькі й московські, а незаповнені примірники з чистим зворотом — ще рідше: більшість таких карток купували, щоб одразу відіслати.