Любомирович Іван. Латинська граматика: для гімназій з українською мовою навчання. Краків; Львів, 1943
Д-р Іван Любомирович. Латинська граматика: для гімназій з українською мовою навчання в Генеральній Губернії.
Краків; Львів: Українське видавництво, 1943. — 189 с. — Текст українською мовою, латинські приклади з позначенням довготи складів.
У напівполотняній оправі: чорний полотняний корінець, палітурки криті цупким папером, на передню накладено збережену оригінальну видавничу обкладинку з чорним друком — прізвище автора, назва і видавнича марка «УВ». Папір палітурок потертий і забруднений, з численними бурими плямами й розводами, надриви й заломи по верхньому й нижньому краях, утрата паперу в нижньому куті задньої палітурки. Папір блока рівномірно пожовклий, краї аркушів обтріпані, блок міцний, текст чистий. На титульному аркуші підпис чорнилом «Борисовський Євген» і олівцем «р. 169»; те саме прізвище олівцем на задній палітурці, поряд число «1790». Стан: задовільний.
Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка українського шкільництва років німецької окупації.
ІНФОРМАЦІЯ
Повний гімназійний курс: вступні зауваги про букви, звуки, довгі й короткі склади та наголос, далі флексія — п'ять деклінацій, ступенювання прикметників і прислівників, займенники, числівники з римським календарем, кон'юґації з таблицями основних дієслівних форм — і, нарешті, синтаксис: відмінки, accusativus cum infinitivo, ablativus absolutus, сполучникові підрядні речення. Завершує книжку «Список слів і граматичного матеріялу». Прикметна тут українська граматична термінологія того часу: однозвуки й двозвуки, пень praesentis, приголосна кон'юґація.
Іван Любомирович уклав свою латинську граматику ще в міжвоєнному Львові — перше видання вийшло 1937 року; краківсько-львівська книжка 1943 року є воєнним перевиданням того самого курсу для гімназій Генеральної губернії. На звороті титульного аркуша вміщено німецький дозвільний припис шкільної влади — без такого розпорядження підручник з українською мовою навчання не міг вийти.
«Українське видавництво» діяло в Кракові від 1939 року і було єдиним легальним українським видавничим осередком Генеральної губернії, а від 1941-го мало й самостійну львівську частину. Поряд із «Краківськими вістями» та літературними серіями воно друкувало передусім шкільну книжку — від букварів до гімназійних підручників з латини; саме шкільні видання розходилися найбільшими накладами й водночас найгірше збереглися, бо їх зачитували в класі до розпаду блока.
