Маланюк Євген. Поезії в одному томі. Нью-Йорк, 1954
Евген Маланюк. Поезії в одному томі / [обкладинка П. Холодного].
Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці, 1954. — Спільне видання з Українською Вільною Академією Наук у США за матеріяльною допомогою Східньо-Европейського Фонду. — З друкарні East Side Press, Нью-Йорк. Ціна на задній обкладинці 2.50 дол.
У видавничій м’якій обкладинці: на кремовому тлі червоне поле з ім’ям автора й назвою та рисунком у манері давньогрецького вазопису — воїн-гопліт у шоломі, з мечем і щитом у меандровому обідку, поруч орел. Блок шитий нитками. Обкладинка потемніла по краях і по корінцю; на передній сторонці потертість паперу біля корінця у верхньому куті, дрібні подряпини й плямки на червоному полі; задня сторонка рівномірно потемніла, з плямками, темною цяткою й короткою червоною рискою біля правого краю. Папір блока з природним пожовтінням, сторінки чисті, без написів і підкреслень. Стан: добрий.
Прижиттєве видання і перша публікація книги «Проща». Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Перше зведене видання поезії Маланюка. До тому ввійшов вибір із шести попередніх збірок — від подєбрадського «Стилету і стилоса» до філадельфійської «Влади» — і окрема книга «Проща», надрукована тут уперше. Саме в «Прощі» з’явився мініатюрний віршований портрет Оксани Лятуринської, з якого Юрій Шерех згодом почав свою статтю про поетку. Вірші згруповано за збірками й датовано: від «Біографії» 1924 року до розділу «Пам’ять» із «Краковом», «Миколі Зерову» й «Нью-йоркськими стенограмами».
Євген Маланюк (1897–1968) народився на Херсонщині, воював в армії УНР, після поразки 1920 року пройшов табори інтернованих у Польщі, закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах і став центральною постаттю «празької школи». У 1929–1944 роках жив у Варшаві, від 1949-го — у Нью-Йорку, де працював інженером. Його образ «степової Еллади» — України як північної околиці античного світу — дав назву польській збірці перекладів Чеслава Ястшембця-Козловського «Hellada Stepowa».
Обкладинку зробив Петро Холодний-молодший (1902–1990) — графік і монументаліст, автор іконостасів і мозаїк українських церков у США; гоплітом з орлом він переклав мовою малюнка ту саму «степову Елладу». Книжка доходила й за залізну завісу: Лесь Танюк у щоденнику 1969 року згадує, що давав цей нью-йоркський том поетові Львові Озерову, і той поставив Маланюка врівень із Тичиною, Зеровим і Бажаном.
