Мартюк Іван. Центросоюз = Centrosojuz: союз кооперативних союзів у Львові, 1924–1944. [Джерзі Ситі], 1973

«Заки почнеш читати ці спогади, перенесися думкою у ті не так давно минулі роки 1919–1920.»

Іван Мартюк. Центросоюз = Centrosojuz: союз кооперативних союзів у Львові в роках 1924–1944: спогади співучасника праці й змагань українського кооперативного руху / редактор спогадів д-р Ілля Витанович; мистецьке оформлення Якова Гніздовського.

[Джерзі Ситі]: видавництво М. П. Коць, 1973. — 127, [1] с.: іл., портр. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою.

У видавничій обкладинці з кремового фактурного паперу: ім'я автора, назва, підзаголовок і вихідні дані відтворені рукописним письмом темно-синьою фарбою, унизу — видавнича марка МК. Кругла жовто-брунатна пляма діаметром близько 2 см у нижній лівій частині передньої сторінки обкладинки; слід тієї самої плями ледь проступає на титульному розвороті. Задня сторонка чиста, з легким пожовтінням по верхньому краю, поодинокими цятками й дрібною плямою в нижній правій частині. Блок міцний, аркуші чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.

Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Центросоюз постав 1924 року у Львові як кооператива третього ступеня — ділова централя повітових союзів закупу та збуту, — і Мартюк розповідає про нього зсередини, з директорського крісла. Виклад веде від початків кооперативної організації в Галичині до 1914 року через перші повітові союзи, грошову реформу і стабілізацію валюти, фабрику мила й фабрику свічок Центросоюзу, експорт збіжжя, збут тварин, сільськогосподарські виставки, кооперативний фільм і культурні підприємства — аж до «пацифікації» 1930 року з її наслідками, воєнних років і перерваних змагань. Завершують книжку статистичні підсумки й окремий розділ «Скала — містечко мого походження». У тексті — групові світлини Надзірної Ради і службовиків Центросоюзу з поіменними підписами: Юліян Шепарович, Остап Луцький, Денис Коренець, Микола Творидло.

Іван Мартюк (1889–1972) народився у Скалі-над-Збручем, покинув тернопільську гімназію після шостого класу через нестачу коштів і почав працювати в кредитовій кооперативі «Міщанська каса» у рідному містечку. Від 1910 року служив в австро-угорській армії, після Листопадового зриву — в УГА, командир артилерійської батареї Белзької бригади й ад'ютант 9-го гарматного полку. Від 1924 року — ініціатор створення і член надзірної ради Центросоюзу, від 1930-го — директор; опікувався збутом української сільськогосподарської продукції на ринках Європи та Південної Америки. 1944 року виїхав до Польщі, де й помер у Лодзі. Рукопис спогадів він передав для друку родичам у США й Канаді ще 1963 року — книжка вийшла наступного року по його смерті.

До друку спогади підготував Ілля Витанович (1899–1973), історик кооперації й автор «Історії українського кооперативного руху»; йому належить і вступне «Слово про автора», де він нарікає, що матеріалів до історії українського кооперативного руху у формі спогадів сучасників збереглося дуже мало. Обкладинку й мистецьке оформлення виконав Яків Гніздовський (1915–1985). Видання здійснило видавництво Миколи Коця коштом жертводавців: у книзі названо Ірину Малицьку з Торонта, д-ра Омеляна Дерія з Балтимора, Антона Слободяна з Торонта й Сильвестра Мартюка з Філадельфії, чиї внески покрили друк двохсот примірників, призначених для українських і чужомовних бібліотек.