Мистецтво. Ч. 1. Київ, квітень 1920
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«О, навіщо-ж ця утомна павза — ніч?» (Василь Чумак, «Погром»)
Мистецтво. У Київі, 1920. Число 1 / редактор М. Семенко; обкладинка й заставки Георгія Нарбута.
Київ: видання Державного видавництва У. С. Р. Р., 1920, квітень. — Іл. — Друковано в друкарні І. М. Кушнерева та Спілки, Караваївська вул., 5. — Наклад 1000 прим.
У видавничій обкладинці з тонкого охристого паперу: рисунок Георгія Нарбута надруковано чорною та жовто-охристою фарбами, угорі гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»; задня сторонка без друку. Під обкладинкою титульний аркуш із тим самим рисунком, надрукованим чорною та червоно-оранжевою фарбами, без гасла; по ньому навскіс проходить друкарська складка — аркуш заломився ще під час друку. Корінець обтріпаний, з утратами паперу по всій висоті; дрібні надриви по корінцевому краю задньої обкладинки; плямки й потемніння на передній обкладинці, найбільше у верхньому правому куті. Папір рівномірно пожовклий, нижні кути окремих аркушів загнуті. Блок цілий, написів і печаток немає. Стан: добрий.
Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Георгія Нарбута становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
«Мистецтво» — перший в Україні журнал, що взявся обґрунтувати пролетарське мистецтво, і це його останнє число. Часопис виходив у Києві від травня 1919 року: ч. 1–4 як тижневик Української секції Всеукрліткому, ч. 5/6 і це число — як видання Відділу мистецтв при Наркомосвіти. Перше число редагували Гнат Михайличенко й Михайль Семенко, далі журнал вів Семенко; загалом вийшло сім випусків.
Наприкінці 1919 року денікінці розстріляли в Києві Михайличенка й молодого поета Василя Чумака, і обидва присутні на цих сторінках: «Погром» Чумака відкриває розділ поезій, Тичина вміщує вірш «Гнатові Михайличенку», Я. Савченко — статтю «Василь Чумак». Поруч вірші В. Еллана, М. Семенка, О. Слісаренка, Я. Савченка, Д. Загула, «Псалом залізу» Тичини, «Ліліт» Семенка з підзаголовком «Scènes pathétiques»; студія Вернера Вайсбаха про Едуарда Мане; у «Мистецькій трибуні» — «Революція як джерело» С. Віче, статті В. Фріче про пролетарську поезію та М. Бурачека про колективну творчість і шляхи національного мистецтва.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік, професор і ректор Української академії мистецтва, автор банкнот, марок і гербових знаків доби УНР. Обкладинку підписано «Георгій Нарбут, року 1920»: робітничо-селянський Аполлон у смугастій сорочці, з серпом у руці, обертає коло ластівок на тлі гір, складених із трикутників. Число вийшло у квітні, а 23 травня 1920 року художник помер, тож це одна з його останніх робіт; заставки розділів підписано монограмою й роком 1919. Тисячний наклад на воєнному папері зберігся погано — бібліографічна рідкість.
