Олесь Олександр.Чужиною: поезії.[Київ; Відень], 1919

«Як жити хочеться! Несказанно, безмірно…»

О. Олесь. Чужиною: [поезії].

[Київ: видавництво «Дніпросоюзу»]; Відень: друкарня А. Т. Вальдгайм-Еберле, [1919]. — 93 с.

У видавничій м'якій обкладинці з рисунком за монограмою «М. А.»: бандурист, що схилив голову на руку над бандурою й вишитим рушником; ім'я автора й назва виконані стилізованим письмом. Передня обкладинка з великими втратами паперу по краях і в кутах, збережені фрагменти підклеєно на папір-основу; береги аркушів обтріпані й нерівні. Папір рівномірно пожовклий, поодинокі лисячі плямки й розводи на берегах, на с. 49 залежана складка. На останній сторінці синя кругла печатка з профільним портретом, напис по колу читається неповно; угорі олівцем ціни «600 грн» (закреслено) і «400». Стан: реставрований.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Збірку написано за перші місяці вигнання: вірші датовані від березня до липня 1919 року й читаються як щоденник. Поет із докором питає Бога «Чому ж мовчиш?!», оплакує втрату Дрогобича («Дрогобич наш упав підтятий»), благає подати вістоньку з дому, «чи ще не всі в могилі», — і поряд пише про віденський Пратер із каруселями, пляж над Дунаєм, втому й любов. Книжку присвячено пам'яті друга К. Хороманського.

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба; 1878–1944) — один із найпопулярніших українських поетів початку XX століття, автор збірки «З журбою радість обнялась» (1907), батько поета Олега Ольжича. Ветеринарний лікар за фахом, працював у Харківському земстві й Києві. 1919 року опинився на еміграції: Будапешт, Відень, де редагував журнали «Сміх» і «На переломі» та очолював Союз українських журналістів, від 1923-го — Прага. «Чужиною» відкриває еміграційний період його творчості.

Книжку видав Дніпросоюз — київське об'єднання споживчої кооперації, яке 1919 року налагодило у Відні випуск українських видань у друкарні акційного товариства Вальдгайм-Еберле; там само того року друкувалися книжки Михайла Грушевського й Володимира Винниченка. Місця й року видання на книжці не зазначено — бібліографи встановили їх за «Енциклопедією українознавства».