Опанас Заливаха: альбом. Івано-Франківськ, 2016
«Заливаха взяв на свої плечі тяжку й відповідальну ношу — динаміт руйнівника людиноненависницької совєтської імперії.»
Опанас Заливаха: [альбом] / упорядник і автор передмови Мирослав Аронець.
Івано-Франківськ: видавництво «Лілея-НВ», 2016. — 120 с.: іл. — ISBN 978-966-668-392-5.
У видавничій оправі, критій темно-синім матеріалом, із суперобкладинкою: на передній сторонці кольорова репродукція малярської композиції 1972 року з чоловічою постаттю, нижче чорне поле з назвою, відтвореною ліноритним шрифтом; на задній сторонці — репродукція композиції з кобзарем, підписаної «Панас З.». Суперобкладинка ціла, без надривів і втрат паперу, блок міцний і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: відмінний.
Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Альбом зібрано з малярства, графіки й малювання на склі — техніки, до якої Заливаха прийшов від гуцульської народної традиції і в якій виконано «Кобзаря з поводирем» (1975) та «Козака несуть» (1990-ті). Репродукції охоплюють понад сорок років: від карпатських краєвидів «Гори зустрічають» і «Крилоська хата» (обидві 1962) через імпресіоністичний натюрморт «Яблуневий цвіт» (1965) і кубістичний «Соняшник» (1972) до «Погляду з минулого» (1978), «Виду з майстерні» (1980) і «Гуцульської Покрови» (1988). Поряд із таблицями подано передмову упорядника, документальні світлини художника — у майстерні, на виставках, із Зеновієм Красівським у Скиті Манявському — та хронологію «Основні дати життя і творчості Опанаса Заливахи».
Опанас Заливаха (1926–2007) — маляр, монументаліст, один із шістдесятників. Народився на Харківщині; 1933 року родина, рятуючись від Голодомору, виїхала на Далекий Схід. Навчався в Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. Рєпіна в Ленінграді, 1948 року був виключений «за антирадянську поведінку», поновлений аж 1953-го. Від 1961 року жив в Івано-Франківську; 1964-го разом з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Зубченко і Галиною Севрук створив вітраж у Київському університеті, знищений за розпорядженням партійних органів. У 1965–1970 роках відбував покарання за ст. 62 КК УРСР у Мордовії. Лауреат премії імені Василя Стуса (1989) і Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995).
Упорядник і автор передмови — мистецтвознавець і художник Мирослав Аронець; за його свідченням, підготовка альбому тривала близько п'яти років. Перший альбом Заливахи вийшов лише 2003 року у «Смолоскипі», тож це івано-франківське видання лишається найповнішим зібранням репродукцій художника, зробленим уже після його смерті.
