Остромира Марія. У досвітню годину: повість. Буенос-Айрес, 1969
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«Прийде ще такий час, що знов — може навіть з того самого місця — загремлять колись гармати.»
Марія Остромира. У досвітню годину: повість.
Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1969. — 263 с.: портр. — 22 см.
У м'якій видавничій обкладинці: на передній сторонці — силует церков на тлі червоно-жовтої заграви, дівчина у вишиванці й назва червоним рукописним шрифтом, унизу підпис художника «В. Каплун»; на задній — видавнича марка «ЮС» червоним і чорним. Краї обкладинки обтріпані, з дрібними втратами паперу по верхньому краю передньої й задньої сторонок; задня сторонка забруднена, з плямками й поздовжньою заломиною посередині. Обріз блоку запилений, папір із природним пожовтінням, аркуш із портретом тонований; текст чистий, без позначок. На задній обкладинці олівцем «1600». Стан: добрий.
Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
«Такого ще не було й не буде», — обіцяє афіша аматорської вистави в галицькому селі Березниках. Повість починається недільним ранком: гурток при читальні «Просвіти» ставить «Ой не ходи, Грицю» Старицького, режисер — студент прав Роман Чорній, а сирітський староста зі Львова, «старорусин», приїхав навідати конкурентну читальню Качковського. З цієї сільської сцени виростає хроніка доби: коляда на Народний дім на Різдво 1914 року, війна, гармати сотника Байрака на селянському полі під Львовом. У міжвоєнному фіналі юний Мирко ховає скриньку з пістолями саме там, де колись стояли ті гармати. У Підберізцях під Винниками читачі впізнають у Березниках власне село, а в просвітянському житті повісті — справжню співпрацю підберізцівської й винниківської «Просвіт».
Марія Остромира (1900–1969) — письменниця української еміграції в Аргентині, родом із Підберізців біля Львова, сестра Михайла Лози, автора історії рідного села. У її прозі — Галичина початку XX століття: повість «Над бистрим Черемошем» (Буенос-Айрес, 1967), «У вирій» про сільських гімназистів у Львові, оповідання «Їде, їде Зельман». Нині її твори читають на шкільних читацьких конференціях у Підберізцях.
Повість видано з нагоди двох річниць, які діаспора відзначала 1968 року, — сторіччя Товариства «Просвіта» і п'ятдесятиліття Листопадового Зриву; про це сказано в окремій присвяті видавництва на початку книжки. Юліян Середяк був провідним українським видавцем Буенос-Айреса: календарі-альманахи «Мітла», гумор, проза й спогади для діаспори. Перед текстом уміщено фотопортрет на окремому тонованому аркуші.
