Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах: 50-річчя Пласту на Закарпатті. Рим, 1976
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«Закарпаття, цей найменший клаптик освяченої Твоєї землі… віддало на жертву свої первістки, найкращих своїх синів — пластунів.»
Пластовий альманах з нагоди п'ятдесяти-річчя українського Пласту на Закарпатті 1921—1971 / зложив Степан Пап-Пугач.
Рим: Видання «ЮГ», 1976. — 158 с. тексту та ілюстративний додаток із документальних світлин: іл. — Друковано в Мюнхені.
У видавничій оправі з темно-синього ледерину: на лицевій палітурці ім'я автора, назва й ювілейні дати, витиснені золотом; корінець гладкий, задня палітурка без оформлення. Поодинокі дрібні світлі потертості на задній палітурці, кути не побиті, оправа міцна. Папір чистий, без пожовтіння, блок тугий, без написів, печаток і маргіналій. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як документ пластового руху на Закарпатті.
ІНФОРМАЦІЯ
Альманах відкривається не історією організації, а списком загиблих: розділ «Красне Поле» подає поіменно пластунів, які полягли в обороні Карпатської України, і по-репортерськи, з точністю до години, відтворює 15 березня 1939 року — як кошовий Михайло Козичар із двома десятками пластунів знайшов у покинутих касарнях Виноградова крісів і трохи набоїв і повів своїх хлопців на мадярський фронт. Далі вісім розділів проводять читача через усю піввікову історію: заснування перших відділів 1921 року, пластовий закон, присягу й проби, курінь старших пластунів «Самітні Рисі», організування Село-Пласту серед селянської молоді, табори й Лісову Школу в Солочині 1938 року, міжнародні джемборі, окружні з'їзди, спорт, вистави, пластову пресу («Пластун», «Молоде Життя», «Ми просто йдем!», берегівські «Карпати», «На стійці», «Скоб»), поезію й пісні, а наприкінці — сімнадцять біограм провідних діячів, від проф. Андрія Дідика й проф. Остапа Вахнянина до скавтмайстрів Юрія Шерегія-Грома, Михайла Бажанського-Кудеяра та Олександра Блистіва-Гайдамаки. Окремий ілюстративний додаток у п'яти розділах відтворює десятки світлин 1920—1930-х років: курси провідників в Ужгороді, гуцульські табори у Верхнім Водянім, мандрівників у карпатських пралісах, портрети полеглих.
Степан Пап-Пугач (1917—2001) — священник-василіянин, історик і публіцист, уродженець Закарпаття. Пластову справу знав зсередини: під псевдом Пугач викладав у першій українській самостійній Лісовій Школі 1938 року й написав підручник «Ведення Гуртка». На еміграції жив і працював у Римі, де досліджував та видавав історію закарпатських українців, їхньої церкви й громадських установ. Альманах він уклав як учасник подій, спираючись на власний архів і на спогади й світлини, зібрані від розсіяних по світі закарпатських пластунів.
Книжка вийшла в римському «Виданні ЮГ», друком у Мюнхені, невеликим накладом — у час, коли Пласт в УРСР був заборонений, а закарпатська його сторінка в радянській історіографії просто не існувала. Значна частина відтворених тут світлин і документів після 1939 року не збереглася деінде, тож альманах донині лишається основним джерелом з історії Пласту на Закарпатті.
