Щербаківський Данило, Ернст Федір. Український портрет XVII–XX ст. Київ, 1925
«Художнє оформлення помешкань громадського значіння, створення художнього сучасного портрету — це завдання наших днів.» — Федір Ернст
Данило Щербаківський та Федір Ернст. Український портрет: виставка українського портрету XVII—XX ст. = Exposition de l'art du portrait ukraïnien des XVII—XX siècles / Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка; обгортка роботи худ. В. В. Кричевського; лінійки, заголовні літери та кінцівки Ю. Нарбута; фотографії виконав завідувач фотолабораторії музею А. Скрипник.
Київ: [Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка], 1925. — Паралельний титул українською та французькою. — Друкується згідно з постановою Музейного Комітету, директор музею Андр. Винницький. — Держ. трест «Київ-Друк», друкарня 2, Пушкінська 4; Губліт № 9775; зам. № 2674. — Наклад 1500 прим.
В оригінальній видавничій обгортці кремового паперу з чорним дереворитом Василя Кричевського: постать козацького старшини в кунтуші з перначем, назва мальованим шрифтом, монограма ВК унизу композиції; задня сторонка без оформлення. Обгортка забруднена, з відбитками пальців і поодинокими темними плямками, краї й кути обтерті, кути верхньої сторонки м'яко заломлені; у нижній частині корінця надрив із дрібною втратою паперу, по всьому корінцю дрібні заломи. При передньому краї верхньої сторонки два наскрізні проколи. На корінці чорнилом від руки латинкою «UKRAINSKIJ PORTRET» — пізніший напис власника, літери вписані одна під одною. На титульному аркуші вгорі власницький підпис чорнилом, читається невпевнено. Папір рівномірно пожовклий, чистий, без лисячих плям; фототипні ілюстрації не потерті. Блок міцний, зшитки тримаються, окремі аркуші виступають за обріз. Утрат тексту й таблиць немає. Стан: добрий.
Прижиттєве видання обох авторів. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обгортка Василя Кричевського та книжкові оздоби Георгія Нарбута становлять самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Це каталог і водночас перший зведений нарис історії українського портрета. Виставку 1925 року у Всеукраїнському історичному музеї ім. Шевченка склали з самих лише музейних збірок — 259 портретів у трьох залах. Щербаківський у вступі окреслює, що під українським портретом розуміє три групи творів: роботи уродженців етнографічної України, роботи українських майстрів на чужих землях і портрети українців, виконані чужинцями; гравійовані, карбовані й скульптурні зображення він свідомо лишає поза межами огляду. Його нарис доводить виклад до кінця XVIII століття — від фрески з родиною Ярослава Мудрого в Софії Київській через ктиторський і культовий портрет до міщанських і селянських зображень, серед них рідкісний парний портрет подружжя Мегеденюків, гуцулів. Розділ Ернста веде далі, до сучасності, і закінчується закликом до художників Академії мистецтв творити новий портрет. Каталог відкривають культові образи: Покрова з портретом Богдана Хмельницького, Воздвиження з донатором замість царя Костянтина, розп'яття з лубенським полковником Леонтієм Свічкою, Адам Кисіль, Петро Могила. Серед ілюстрацій — знімки самих зал зі стінами, суцільно завішаними портретами козацької старшини, і силуетний «Портрет родини художника» Георгія Нарбута 1919 року під номером 259.
Данило Щербаківський (1877–1927) — мистецтвознавець і музейник, який разом із Миколою Біляшівським зібрав основний фонд музею; через два роки після цієї виставки, зацькований, наклав на себе руки, і його похорон став мовчазною демонстрацією київської інтелігенції. Федір Ернст (1891–1942) — мистецтвознавець і пам'яткоохоронець, автор путівника «Київ та його околиця», завідувач мистецького відділу музею; заарештований 1933 року, загинув 1942-го. Обидва прізвища згодом опинилися під забороною, а видання — у спецфондах.
Оформлення прив'язує книжку до кола Української академії мистецтв: обгортку різьбив Василь Кричевський (1873–1952), а лінійки, ініціали й кінцівки належать Георгієві Нарбуту (1886–1920) — їх друковано з його дощок уже по смерті художника. Видання вийшло накладом 1500 примірників у друкарні Держтресту «Київ-Друк»; для книжки такої ваги це небагато. Частину портретів із виставки згодом було вивезено або передано за межі України — деякі нині в Народному музеї у Вроцлаві, — тож цей каталог лишається основним документом про склад експозиції. У м'якій обгортці видання зберігалося погано, і примірники з цілою обгорткою Кричевського трапляються нечасто.
