Шевченко Тарас. Твори: у 2 томах. Львів, 1912
«Думи мої, думи мої! Ви мої єдині! Не кидайте хоч ви мене при лихій годині!»
Твори Тараса Шевченка. (Трете видане.) Т. I–II / [уклав, зредагував і передмову написав Юліан Романчук].
У Львові: накладом товариства «Просьвіта», 1912. — Т. I: 552 с.; т. II: 532 с.: іл. — (Руска письменність; V, 1–2). — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка. — Друковано 10 000 примірників; ціна оправного примірника 1 К 60 с, у красшій оправі 2 К.
У видавничих оправах із синього коленкору: на передніх палітурках рамка з кутовими орнаментами чорним тисненням, золотом — назва серії з номером, «Твори Тараса Шевченка» й позначення тому, посередині портрет поета в овалі, оповитий золотим вінком із колосся й пальмової гілки; на корінцях золоте й чорне тиснення, на задніх палітурках сліпе тиснення рамки й видавничої емблеми. Томи — у двох варіантах оправи: перший у темно-синьому коленкорі, з назвою серії «Руска письменність», чорно-білим портретом молодого поета й оливковими візерунковими форзацами; другий у світлішому, вицвілому коленкорі, з назвою серії «Українське письменство», тонованим портретом зрілого Шевченка й брунатними форзацами з дрібним квітковим орнаментом. Коленкор потертий, краї й кути витерті до основи, кути побиті; на корінці першого тому золото майже стерлося, тканина вгорі й унизу корінця обтріпана; на задній палітурці другого тому темні плями у верхній половині, на передній — пляма на слові «другий». Форзац другого тому тріснув по передньому шарніру. Папір із рівномірним пожовтінням; у другому томі давня підклейка в корінцевому полі одного з перших аркушів і пляма на зовнішньому полі фронтиспису. У першому томі на передньому форзаці двічі й на звороті титулу фіолетовий овальний штамп «Бібліотека Повха Карла» з полем «Ч.» для номера, на форзаці номер «č. 812.», олівцем «K 1.50» і ще один затертий овальний штамп; на с. 552 штамп «З колекції П. І. Арсенича». У другому томі на с. 532 синьо-фіолетовий штамп «Бібліотека д-р В. Сімовича». Стан: добрий.
Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавничі оправи з портретами поета становлять самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Наприкінці другого тому надруковано вірш, знайдений лише влітку 1907 року в архіві Департаменту поліції в Петербурзі: він містився в альбомі, який відібрали в Шевченка під час ревізії в Оренбурзі 1850 року. У передмові до першого видання, передрукованій і тут, Юліан Романчук пояснює, чим його текст відрізняється від попередніх: додано нововіднайдені «Подражаніє Ієзекіїлю» і «Юродивий», відновлено пропущені місця в «Катерині», «Псалмах Давидових» та «Івані Гусі», вилучено вірші, що Шевченкові не належать, хоч ходили позацензурними виданнями, а в самих «Неофітах» виправлено понад п'ятдесят місць. Поезії розміщено за формою і змістом, із хронологією в межах відділів: том перший — «До засланя» (1838 — перша половина 1847), другий відкривається відділом «На засланю» (друга половина 1847 — 1857). Є також «Найважнійші дати з житя», автобіографічний лист поета, драма «Назар Стодоля» та ілюстрації, серед них «Шевченко яко салдат в 1848 р.» і «Могила Шевченка в Каневі».
Юліан Романчук (1842–1932) — педагог, публіцист і політик, посол до австрійського парламенту, один із провідних діячів «Просвіти». 1904 року він заснував серію української класики «Руска письменність» і сам відредагував 23 з 28 її томів; після Першої світової війни серію перейменували на «Українське письменство». Шевченко за його редакцією виходив у «Просвіті» тричі: «Поезії» 1902 року, двотомні «Твори» 1907-го і це, третє, видання 1912 року накладом 10 000 примірників. Другий том оправлено вже з новою назвою серії — найпевніше, з накладу після війни.
Комплект зібрано з книжок двох бібліотек. Перший том стояв у книгозбірні Карла Повха — звідси штампи з полем для номера й номер «č. 812» на форзаці; на с. 552 — штамп збірки Петра Арсенича (1934–2017), івано-франківського історика-музейника й етнографа, члена НТШ. На другому томі — штамп «Бібліотека д-р В. Сімовича»: такий самий напис стоїть на книжках Василя Сімовича (1880–1944), мовознавця, у 1926–1930 роках ректора Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі, від 1933 року секретаря НТШ у Львові. Шевченком Сімович займався й сам: 1921 року підготував народне видання «Кобзаря» з поясненнями й примітками. Основну частину книгозбірні він заповів Чернівецькому університету, і 1962 року, після смерті вдови, понад 2600 одиниць цілісно вивезли туди зі Львова.
