Тарнавський Юрій. У ра на (Тисяча років самоти): поема. Харків; Нью-Йорк, 1992
«Коли помре Україна, на небі з’явиться сузір’я „Червона пляма“…»
Юрій Тарнавський. У ра на (Тисяча років самоти): поема = U ra na (One thousand years of solitude): a poet [sic] / [художнє оформлення Юрія Соловія].
Харків; Нью-Йорк: видання часопису «Березіль»; видавництво М. П. Коць, 1992. — 168 с. — Формат 84 × 108/32. — Книжкова фабрика «Глобус», Харків. Наклад 5000 прим. ISBN 5-7707-1457-3.
У видавничій твердій оправі чорного кольору, в ілюстрованій суперобкладинці Юрія Соловія в манері гравюри: на передній сторонці розщеплена на склади назва на тлі синьо-жовтого полотнища, яке переходить у темну дереворитну композицію; на задній — нотний стан у вигляді синьо-жовтої веселки над чорною масою вписаних від руки імен і абревіатур: Ленін, Сталін, НКВД, КГБ, Гітлер, Каганович, Постишев, Дюранті, Брежнев, Горбачов, Солженіцин, Сташинський; на клапані — фотографія й текст курсивом. Суперобкладинка потерта по краях і кутах, у верхньому правому куті передньої сторонки фарбовий шар витертий до білого паперу. Блок міцний, зшитий нитками, папір чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; суперобкладинка Юрія Соловія становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Назва поеми — слово «Україна», розбите на склади й позбавлене двох літер, «к» і «ї». Підзаголовок «Тисяча років самоти» відгукується на Ґабрієля Ґарсію Маркеса, і з його парафрази, поряд із парафразами з Антоніо Мачадо та Івана Франка, книжка починається. Десять частин — від «Самоти» й «Червоної плями» через «Чорний полин», «Голодну Україну», «Неситу Росію» і «Сироти історії» до «Сну Тарнавського», «Дійсності Щербицького» і фіналу «Тисяча літ» — датовані 1988–1990 роками. Верлібр зіштовхує Голодомор, Чорнобиль, вінницькі розстріли й кров Петлюри на паризькому тротуарі з еміграційною буденністю від Акапулько до Едмонтона; наприкінці — авторські примітки.
Юрій Тарнавський (1934–2025) — поет, прозаїк, драматург і перекладач, співзасновник Нью-Йоркської групи й співредактор її річника «Нові поезії». Народився в Турці на Бойківщині, юність провів у таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі, 1952 року переїхав до США. Понад три десятиліття працював в IBM над машинним перекладом і штучним інтелектом, 1982 року здобув докторат із лінгвістики в Нью-Йоркському університеті, у 1993–1996 роках викладав українську літературу в Колумбійському університеті. Писав українською та англійською.
Слідом за збіркою «Без нічого» (Київ: Дніпро, 1991) це одна з перших книжок Тарнавського, що вийшли в Україні. Видання спільне: харківський часопис «Березіль» і нью-йоркське видавництво Маріяна Коця (1922–2011); набір і оригінал-макет зроблено в США, друк — на харківській фабриці «Глобус» у листопаді 1992 року. Як зазначено на звороті титулу, книжку видано з доброчинною метою: виторг від накладу призначався Фондові підтримки «Березоля», а підготовку оплатили Коць і сам автор. Юрій Соловій (1921–2007) — маляр із кола Нью-Йоркської групи, і його суперобкладинка тут стає окремим графічним аркушем.
