Україна проти Москви: збірка статтей. [Б. м.], 1955

«Бо ж кремлівські імперіялісти такі ж самі вороги народів, як і берлінські».

Україна проти Москви: збірка статтей.

[Б. м.]: Видання Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів, 1955. — 390 с. — (Бібліотека Українського Підпільника; ч. 2). — 17,6 × 12,8 см.

У видавничій оправі кишенькового формату: палітурки криті світло-зеленим тисненим папером, корінець полотняний у тон, назва на корінці витиснена чорним; на верхній палітурці — тризуб із мечами і стрічки з гаслом, на нижній — емблема ОУН у колі. Потертості й сліди забруднення на полотні корінця, незначне потемніння країв палітурок, природне пожовтіння паперу по берегах. Блок міцний, аркуші чисті, утрат немає; власницьких написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.

Прижиттєве видання текстів Степана Бандери та Ярослава Стецька. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Передмова пояснює задум: праці, що мали основне значення в ідеологічній боротьбі, друкувалися розпорошено — у підпільних виданнях в Україні та в закордонній періодиці, тож користуватися ними не могли ні там, ні на еміграції. Збірка зводить тринадцять таких текстів докупи: «Самостійну Україну» Миколи Міхновського, «Похід Карла XII на Україну» Дмитра Донцова, «Фальшування історії України в інтересах неподільної Росії» Степана Ленкавського, дві праці П. Полтави — про причини перемоги повстання 1648 року і про концепцію самостійної України, «Російське історичне коріння большевізму» Юрія Бойка, нарис О. Гончарука про УПА, «Рушійні кличі нашої боротьби» Ярослава Стецька та «Українську національну революцію, а не тільки протирежимний резистанс» Степана Бандери. Окремо передруковано підпільну листівку ОУН до 300-річчя повстання Богдана Хмельницького.

Частина авторів до виходу книжки не дожила: за криптонімом П. Полтава стоїть Петро Федун (1919–1951), керівник політичної референтури проводу ОУН, за О. Горновим — Осип Дяків (1921–1950); обидва загинули в підпіллі, а їхні праці дійшли на Захід його ж каналами. Поряд із ними — Степан Ленкавський (1904–1977), Дмитро Донцов (1883–1973), Ярослав Стецько (1912–1986), Степан Бандера (1909–1959) і Микола Міхновський (1873–1924), чия брошура 1900 року відкриває тут родовід самостійницької думки.

Кишеньковий формат і міцна оправа відповідали призначенню серії «Бібліотека Українського Підпільника», яку Закордонні Частини ОУН з осідком у Мюнхені видавали для переправляння в Україну; місця друку на титулі немає. Під кожною статтею вказано джерело передруку — «Шлях Перемоги» 1955 року, окремі брошури, підпільні видання, — тож том водночас є покажчиком того, де ці тексти з'явилися вперше. Серію відкрив того ж 1955 року збірник документів ОУН із Великих Зборів і конференцій 1929–1955 років. В УРСР такі видання зберігалися в спецфондах, і примірники в незайманій видавничій оправі трапляються нечасто.