Війон Франсуа. Життя і твори. Мюнхен, 1971
«Цей світ — тюрма, це знаєм…»
Франсуа Війон. Життя і твори / переклад, передмова і примітки Святослава Гординського.
[Мюнхен]: видавництво «Сучасність», 1971. — 144 с. Місто на титульному аркуші не зазначене. Ціна за видавничим оголошенням: 4 долари, у Німеччині 14 НМ.
В оригінальній видавничій обкладинці з кремового шорсткого паперу: чорний друк, мальований готизований напис «Франсуа Війон. Життя і твори», гравірована постать поета на шибениці з книжкою в руці та знак — хрест над серцем; задня сторонка без оформлення. Обкладинка забруднена й потемніла, надрив і залом верхнього кута передньої сторонки, потертості й дрібні заломи по краях; папір рівномірно пожовклий, поодинокі плямки на берегах. Корінець цілий, блок міцний. На сторінці змісту олівцем число «2500», у змісті олівцеві позначки навпроти окремих назв. Стан: добрий.
Перший повний український переклад Війона. Прижиттєве видання Святослава Гординського.
ІНФОРМАЦІЯ
Книжка подає українською весь основний корпус Війона: «Малий заповіт», «Великий заповіт» із вставними баладами — про пань минулих днів, на ублагання Богородиці, для Грубої Марго, про паризьких жінок, — далі шістнадцять окремих поезій, зразки віршів, писаних паризьким злодійським жарґоном, і докладні примітки. Відкриває том велика передмова перекладача з трьох розділів: поет і його доба, поезія Війона та проблеми українського перекладу. Гординський пояснює там, чому вводив архаїзовані форми галицького походження й подекуди засоби котляревщини: Війон свідомо користувався архаїзмами, діалектизмами, жарґоном і латиною, і без такої різниці мов зникає запах доби.
Франсуа Війон (1431 — після 1463) — французький поет пізнього середньовіччя, магістр Паризького університету, учасник кримінальних історій і в'язень, засуджений до шибениці й помилуваний. Після січня 1463 року, коли його вигнали з Парижа, слід поета губиться остаточно; у народі він став героєм циклу балад «Les Repues Franches», що вийшов друком уже після його ймовірної смерті.
Святослав Гординський (1906–1993) — поет, маляр, графік і мистецтвознавець, чільна постать української еміграції, перекладач із французької, італійської, німецької, латини. «Малий» і «Великий заповіти» він переклав у Вінніпезі 1966–1967 років і спершу планував видати лише їх, але справа розрослася до повного Війона; рукопис читали Микола Шлемкевич, Євген Маланюк, Василь Чапленко й Богдан Кравців. Видало книжку мюнхенське видавництво «Сучасність» — найпомітніший український видавничий осередок повоєнної Європи.
