Віндельбанд Вільгельм.Історія нової фільософії.Київ; Львів, 1913

«Книги — морська глибина. Хто пірне в ній аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Перли дивнії виносить.» — Іван Франко, епіграф до передмови перекладача

В. Віндельбанд. Історія нової фільософії / з німецької мови переклав Микола Залізняк.

Київ — Львів: видання Українсько-Руської Видавничої Спілки, 1913. — 242 с.

У пізнішій твердій оправі: палітурки криті чорним ледерином із блінтовим тисненням — орнаментальна рамка із завитків на обох палітурках, на передній ще й віньєтка, ім’я автора й назва — золотистим тисненням. Форзаци з друкованого мармурованого паперу в синьо-вохристих тонах, сині каптали. Оправа свіжа, без потертостей. Папір із природним пожовтінням; на внутрішніх берегах низки аркушів буруваті плями, у нижній частині титульного й останніх аркушів рожевувата пляма; на верхньому березі останнього аркуша (с. 242) невеликий виріз паперу без утрати тексту. Поодинокі підкреслення чорнилом у тексті. На титульному аркуші власницький напис чорнилом «Єндик Марія. Кол. 7/5 19» і ледь помітний відбиток печатки. Стан: добрий.

Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Стислий курс історії європейської думки від Ренесансу до кінця XIX століття, викладений у п’яти розділах: філософія відродження, природничо-наукова доба (Микола Кузанський, Бруно, Беме, Бекон, Декарт, Гобс, Спіноза), філософія просвіченості, німецька філософія від Канта до Шопенгауера і філософія XIX століття — французька, англійська й німецька, аж до прагматизму, Ніцше й «фільософії вартостей». Перекладач у передмові визнає, що випускає книжку до читача з певним ваганням, бо таку працю треба не читати, а студіювати, і сподівається, що слідом вдасться видати українською історію античної та середньовічної філософії.

Вільгельм Віндельбанд (1848–1915) — німецький філософ, глава баденської школи неокантіанства, професор у Цюриху, Фрайбурзі, Страсбурзі й Гайдельберзі; його праці, що розглядають історію філософії як історію проблем, витримали в Німеччині по кілька видань. Перекладач Микола Залізняк (1888–1950), уродженець Мелітополя, — громадсько-політичний діяч: у Першу світову працював у Відні журналістом і видавцем, діяв у Союзі визволення України, у 1919–1920 роках очолював дипломатичну місію УНР у Фінляндії; 1945 року заарештований радянськими органами й загинув в ув’язненні.

Книжку випустила Українсько-Руська Видавнича Спілка — львівське видавництво, засноване 1899 року з ініціативи Михайла Грушевського, Івана Франка й Володимира Гнатюка; подвійне місце видання «Київ — Львів» відбиває спільний для обох частин України видавничий задум. На титулі — монограма Спілки. Прижиттєвий для автора переклад, що з’явився за рік до Першої світової війни, — ранній приклад системного викладу західної філософії українською мовою.