Єндик Ростислав. Дмитро Донцов: ідеолог українського націоналізму. Мюнхен, 1955
«Стиль твору — це блиск очей, крізь які проглядає дух автора».
Д-р Ростислав Єндик. Дмитро Донцов: ідеолог українського націоналізму.
Мюнхен: Українське Видавництво, 1955. — 176 с. — прибл. 20 × 14 см. Друкарню й наклад на титулі не зазначено. На титульному аркуші підзаголовок подано окремим рядком без розділового знака; у каталогах його наводять через тире.
У твердій оправі, критій коричневим матеріалом, в оригінальній видавничій ілюстрованій суперобкладинці: кремовий папір, брунатний друк — голова лева, шабля й перо навхрест, девіз «ARTE ET MARTE»; на корінці прізвище автора й назва, на звороті — кольорова видавнича марка у вигляді щита з розгорнутою книгою. Суперобкладинка потемніла й забруднена, з розводами від вологи у верхньому правому куті передньої сторінки, дрібними надривами й утратою паперу у верхньому лівому куті та вгорі корінця; кути побиті. Папір блока рівномірно пожовклий, поодинокі плямки на берегах. Блок міцний, утрат немає. Написів, печаток і екслібрисів не виявлено. Стан: добрий.
Прижиттєве видання — і для автора, і для героя книжки. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Перша окрема книжка про Дмитра Донцова (1883–1973) вийшла ще за його життя, коли еміграція гостро сперечалася про спадок міжвоєнного націоналізму. Це не академічна монографія, а публіцистичний портрет, писаний однодумцем. Єндик веде лінію від студентського гасла «Геть від Москви» (1913) через редагування «Літературно-Наукового Вістника» і «Вістника» до повоєнних років і наполягає, що впливав Донцов не так змістом ідей, як стилем письма. Помітну частину книжки займає полеміка з еміграційними критиками Донцова, зокрема з Уласом Самчуком і Юрієм Шерехом. Наукову біографію Донцова написав пізніше Михайло Сосновський (1974); ця ж книжка цінна саме як голос табору прихильників.
Ростислав-Роман Єндик (1906–1974) — антрополог, письменник і публіцист, доктор філософії Львівського університету, дійсний член НТШ. Автор праць з антропології українців («Антропологічні прикмети українського народу», 1934; «Вступ до расової будови України», 1949), прози («Проклін крови», 1934; «Регіт Арідника», 1937), книжки про Адольфа Гітлера (1934); у 1930-х постійний автор донцовського «Вістника», друкувався також під псевдонімами Роман Семкович і Роєн. По війні жив у Мюнхені, викладав в Українському технічно-господарському інституті. Того ж 1955 року видав «Слово до братів».
«Українське Видавництво», засноване 1939 року в Кракові й відновлене по війні в Мюнхені, було одним із головних осередків української книжки на еміграції; його марку — щит із розгорнутою книгою — вміщено на звороті суперобкладинки. В Україні праця не перевидавалася. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються рідко.