Зубрицький Денис. Рис до історії народу руського в Галичині. Львів, 1837

«Не тратячи відваги, я постановив скласти принаймні цей короткий історичний нарис під суд публічності».

Dyonizy Zubrzycki. Rys do historyi narodu ruskiego w Galicyi i hierarchij cerkiewney w témże krolestwie. Zeszyt pierwszy: od zaprowadzenia Chrześciaństwa na Rusi aż do opanowania Rusi czerwoney przez Kazimierza wielkiego od roku 988 do roku 1340.

Львів (Lwów): у друкарні Інституту Ставропігійського (W Drukarni Instytutu Stauropigianskiego), 1837. — [4], 67 с. — 20 × 13 см. — Польською мовою, з церковнослов'янськими й латинськими уривками в примітках.

У пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у чорно-помаранчевій гамі з жовтими прожилками. Корінець із золотим тисненням — назва «RYS» і рік «1837» у рамках із подвійних золотих ліній, між ними сліпе рослинне тиснення; золоті накатки на голівці й хвості. Форзаци з друкованого візерункового паперу з дрібним квітковим орнаментом у брунатно-оливкових тонах. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір із рівномірним пожовтінням і численними лисячими плямками; на титульному аркуші й на аркуші присвяти великі розводи від вологи, такі самі розводи на нижньому й зовнішньому берегах наприкінці блока. Блок міцний, аркуші повні, утрат тексту немає. Збережено аркуш авторської присвяти галицькому митрополитові Михайлові Левицькому. Стан: добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Книжка виросла з чужої помилки. 1835 року у віденській «Oesterreichische Zeitschrift für Geschichts- und Staatskunde» вийшов нарис «Umrisse zu einer Geschichte des religiösen und hierarchischen Zustandes der Ruthenen», який молодий віденський слухач богослов'я Михайло Малиновський (1812–1894) склав за неточною рукописною копією латинської праці Михайла Гарасевича (1763–1836), архіпресвітера львівської митрополичої капітули. Гарасевич надрукував спростування в додатку до того ж часопису й невдовзі помер — і Зубрицький, який розраховував на його нотатки, мусив писати сам, маючи хіба власні збірки та допомогу каноніка Григорія Яхимовича (1792–1863), майбутнього галицького митрополита. Виклад він поділив на п'ять періодів: 988–1340, 1340–1596, 1596–1707, 1707–1772 і час від ревіндикації Галичини та Лодомерії до відновлення галицької митрополії; цей зшиток обіймає перший із них. У підрядкових примітках ідуть грамоти, літописи й урядові акти — грамота Владислава Ягайла молдавському господареві Олександрові, давня пісня «Господине помилуй ны» з празького собору св. Віта, подана кирилицею й латинкою, — і полеміка з Карамзіним, Раковецьким, Добровським та щойно виданими в Празі «Слов'янськими старожитностями» Шафарика. Завершує зшиток розбір напису на львівському дзвоні ігумена Євфимія.

Денис (Дионісій) Зубрицький (1777–1862) народився в Батятичах на Жовківщині, у шляхетській родині герба Венява. Від 1829 року керував друкарнею, архівом, бібліотекою і школою Ставропігійського інституту у Львові — робота з неопрацьованими архівами й визначила його метод. 1836-го він видав перше дослідження кириличного друкарства в Галичині «Historyczne badania o drukarniach rusko-słowiańskich w Galicyi», 1844-го — «Kronika miasta Lwowa», у 1852–1855 роках — тритомну «Историю древнего Галичско-русского княжества». Член-кореспондент Археографічної комісії при Петербурзькій академії наук (1842) і самої академії (1855). Помер у Львові 4 січня 1862 року.

Друкував Зубрицький у власній друкарні — Ставропігійського інституту, спадкоємиці друкарні Львівського Успенського братства. Том відкриває аркуш авторської присвяти митрополитові галицькому Михайлові Левицькому (1774–1858), згодом першому кардиналові з українців. Польською мовою вийшов лише цей перший зшиток; повний виклад, доведений до кінця XV століття, Зубрицький опублікував 1845 року в Москві, у російському перекладі Осипа Бодянського (1808–1877), під назвою «Критико-историческая повѣсть временныхъ лѣтъ Червоной или Галицкой Руси». Львівські друки 1830-х років трапляються в антикварному обігу нечасто.